115 українських і закордонних діячів культури просять організацію ЮНЕСКО звернутися до українського президента Володимира Зеленського, щоб той припинив “демонтаж культурної спадщини Одеси”. Їхній лист 23 жовтня опублікувала італійська газета Il Foglio.
Автори листа нагадали, що у січні 2023 року ЮНЕСКО визнала історичний центр Одеси об’єктом всесвітньої спадщини, яка опинилася під загрозою, через постійні повітряні атаки Росії. На їхню думку, над історичною спадщиною нібито “нависла нова загроза” через те, що Одеська ОВА ухвалила рішення про демонтаж 19 пам’яток у центрі міста.
“Ці рішення ухвалили без публічних консультацій, про них дізналися через ЗМІ. Їх правовим обґрунтуванням є новий закон (№3005-IX) про засудження й заборону пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топоніміки”, – ідеться в листі.
Його автори заявили, що деколонізація Одеси, історичний центр якої побудували за часів російської імперської адміністрації, – це нібито “небезпечно слизький шлях”.
У листі також згадують перейменування низки вулиць в Одесі (їх підтримує ОВА, але не підтримує міська влада, зокрема мер Геннадій Труханов) і запланований демонтаж пам’ятника російському поету Олександру Пушкіну.
“Свавільний і авторитарний демонтаж матеріальної та нематеріальної світової спадщини Одеси, включно з пам’ятниками, які були збудовані й належать її громаді, не лише розриває архітектурну тканину міста, але і впливає на культурну пам’ять”, – зазначили автори листа.
Наприкінці вони попросили ЮНЕСКО звернутися до Зеленського, щоб той відклав рішення про деколонізацію Одеси до більш сприятливого часу, який нібито може настати після закінчення війни.
Під листом підписалися діячі культури з України (багато – з Одеси) та інших країн, зокрема, українська диригентка Оксана Линів, український мистецтвознавець Михайло Рашковецький, український письменник Євген Деменок, український піаніст Олексій Ботвінов, британський письменник Томас де Ваал, британський художник-кераміст, письменник Едмунд де Ваал, британський журналіст Ніл Ашерсон, італійський диригент, ректор Музичної консерваторії Луїджі Боккеріні в Лукці Массімо Мореллі, а також дочка російського письменника Ісака Бабеля Лідія Бабель і його онук Андрій Маляєв-Бабель.
Одеська ОВА, яку згадують у листі, а також інші місцеві органи влади на момент публікації новини звернення не коментували.
Контекст
Після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року в Україні почали масово відмовлятися від назв, пов’язаних із країною-агресором, зокрема перейменовувати вулиці, а також демонтувати пам’ятники. У вересні 2023 року Мінкульт України ініціював прискорення демонтажу низки пам’ятників російським і радянським діячам, зокрема Пушкіну.
10 листопада Кабмін вилучив із Держреєстру нерухомих пам’яток України низку пам’яток культурної спадщини національного значення, які є символікою комуністичного тоталітарного режиму або символікою російської імперської політики, відкривши шлях до їх демонтажу. Згідно з постановою Кабміну №1186, серед цих об’єктів, зокрема, пам’ятник Пушкіну на вулиці Приморській в Одесі.
13 листопада історико-топонімічна комісія Одеси вирішила залишити пам’ятник Пушкіну перед мерією на Приморському бульварі як такий, що має “виняткову художню цінність” і розташований на території об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
19 вересня 2024 року голова Одеської ОВА Олег Кіпер заявив, що з Приморського бульвару все-таки приберуть пам’ятник Пушкіну. Проте в міськраді заявили, що для його знесення потрібна відповідь від ЮНЕСКО, бо пам’ятник розташований у його охоронній зоні.
