“Клуб на Кирилівській” та ГО “Космос Табір” і “Спадщина Києва” повідомили, що завод Ріхерта на Подолі і територія Юрковиці залишаться громадським простором, а не перетворяться на черговий житловий комплекс. Девелопер A Development, який роками боровся за цінну землю на Подолі, офіційно відмовився від планів будувати тут ЖК “Ріхерт&Park”.
Команда культурної інституції (відомої як “Клуб на Кирилівській” або К41) знайшла інвесторів, щоб викупити будівлю заводу Ріхерта, а також взяти у довгострокову оренду земельну ділянку біля будівлі. Тепер тут хочуть облаштувати парк, а будівлю заводу ревіталізувати.
Про те, як спільними зусиллями вдалося врятувати пам’ятку, і що чекає на зелену зону Юрковиці — про це БЖ розповіла команда К41.
Як вдалось зупинити будівництво Ріхерт&Park
Проєкт ЖК на території заводу Ріхерта від A Development. Візуалізації A Development
Громадські організації “Космос Табір”, “Спадщина Києва” та “Клуб на Кирилівській” об’єднали зусилля після того, як стало відомо про закрите засідання Громадської ради при Подільській РДА 12 квітня 2024 року. На зустрічі обговорювали можливе збільшення висотності забудови на Юрковиці — це могло означати повернення до планів звести тут ЖК Ріхерт&Park.
“Це стало тривожним сигналом як для нас, так і для наших колег та колежанок. Ми зрозуміли, що йдеться не просто про забудову — а про 70 гектарів зеленої зони з озером, які можуть бути втрачені для міста. У відповідь ми ініціювали відкритий діалог між організаціями й дуже швидко вирішили об’єднати зусилля”, — розповідає команда К41.
Тоді почалась робота паралельно у декількох напрямках: правовому, інформаційному, адвокаційному.
Проєкт передбачав будівництво 12-поверхових житлових будинків на території заводу. Візуалізації: A Development
Що зробила команда:
- Ініціювали та зібрали підписи до петиції №12956 щодо створення рекреаційного парку “Юрковиця”.
- Підготували загальнонаціональну петицію №22/230180-еп до президента України про створення Національного парку “Київські Пагорби”, яка зібрала 25 тисяч голосів.
- Надали обґрунтування природної цінності Київських пагорбів Міністерству захисту довкілля.
- Подали клопотання до Міністерства культури з проханням розробити охоронні документи для території Юрковиці.
- Зверталися до прокуратури щодо дотримання прав мешканців на цю земельну ділянку.
- Розробили аналітичні матеріали, що доводять історико-культурну цінність заводу Ріхерта, зокрема пивоварні та димаря.
Про дослідження забудови та обґрунтування її цінності для міста
Тим часом ГО “Спадщина Києва” дослідила територію заводу Ріхерта і підготувала історичну довідку про кожну будівлю комплексу (поки не опублікована — БЖ).
Наразі статус памʼятки архітектури місцевого значення має лише головний корпус. Поруч розташована старіша будівля — пивоварня Псьол 1860 року.
“Вона не має офіційного охоронного статусу, але є цінним зразком історичної забудови. Важливо зберегти всі історичні будівлі, розташовані на території комплексу. Свого часу тут було знесено понад 100-річний цегельний завод, тож втрачати більше ми просто не можемо”, — зазначає громадський активіст та співзасновник ГО “Спадщина Києва” Дмитро Перов.
На основі досліджень команда готує пропозиції щодо відновлення старих будівель і облаштування громадського простору. До процесу хочуть залучити громаду, каже Перов, “адже це — той простір, яким будуть користуватися всі”.
ГО планує надалі захищати історичну забудову на Юрковиці, адже поки невідомо, які саме плани має новий інвестор. “Будемо боротися за збереження пиварні Псьол та комунікувати з приводу дбайливої реставрації кожної із споруд комплексу”, — йдеться у дописі пам’яткоохоронця.
Про інвесторів
Паралельно з боротьбою у правовому полі команда шукала інвестиції для купівлі броварні та довгострокової оренди прилеглої території. У “Клубі на Кирилівській” не називають ім’я інвесторів та заявляють про їхнє бажання залишатись анонімними.
“Наші інвестори прийняли рішення залишитися анонімними, тому ми не розголошуємо їхні імена чи кількість. Ми поважаємо їхнє право на приватність і вдячні за довіру до нашого проєкту”, — коментують у К41.
Проте раніше Forbes писали, що 21 листопада 2024 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив ТОВ “КУА “Прогресивні інвестиційні стратегії”, яка належить Андрію Веревському (власник агрохолдингу Kernel), придбати компанію “Керікс Девелопмент” Олексія Баранова.
Згідно з даними сервісу YooControl, “Керікс Девелопмент” мала два обʼєкти нерухомості і дві земельні ділянки за адресами Нижньоюрківська і Кирилівська. На перетині цих вулиць і розташована ділянка, на якій планували будувати ЖК “Ріхерт&Парк”.
“На жаль, наш випадок — це не перемога активізму, і це точно не про системні зміни в тому, як міська влада має розпоряджатися земельними ділянками в центрі міста. У цьому випадку мова точно йде не про приклад утвердження принципів відкритого управління містом. Замість системних змін і захисту території на місцевому рівні, ми знайшли рішення в межах існуючих ринкових механізмів: шляхом залучення приватного гравця, який зміг придбати активи попереднього девелопера”, — пояснює команда К41.
Про плани
Територія навколо заводу. Тут хочуть створити рекреаційний парк “Юрковиця”
Команда “Клубу на Кирилівській” стверджує, що наразі біля броварні Ріхерта не планують зводити жодних ЖК: “Це те, проти чого ми боролися”.
Натомість тут планують створити відкритий зелений простір для громади.
“У центрі — дикий, але доглянутий парк із збереженим озером. Ми також працюємо над проєктом публічної інфраструктури на території. Будівлю заводу Ріхерта хочемо ревіталізувати.
Для нас важливо зберегти її архітектурну унікальність, як це вже було зроблено з іншою нашою локацією — пивзаводом “Поділ” (на вул. Кирилівській, 41, де наразі працює клуб — БЖ). Ми маємо досвід, експертизу та цінуємо спадщину”, — кажуть у К41.
Для роботи над проєктом планують залучати експертів з числа представників громади. Також передбачені відкриті обговорення з подолянами на всіх ключових етапах.
Про головні уроки кейсу з Юрковицею
“Одним з головних уроків для нас стало розуміння, наскільки важливо мати чітку, довгострокову стратегію дій і бути готовими до гнучкості, коли обставини змінюються. Ми також побачили, що об’єднання різних середовищ — активістського, професійного, культурного — суттєво підсилює можливості громади впливати на процеси.
Іншим громадам ми порадили б не покладатися виключно на державні інституції, а активно розбудовувати власні коаліції, шукати союзників серед професіоналів, юристів, медіа та бізнесу, а також бути готовими до довгої і наполегливої роботи”, — зазначає команда К41.
Хронологія подій навколо заводу Ріхерта
У 2006 році компанія “Керамблоки-Інвест” отримала в оренду 10,7 га землі на Подолі в межах вулиць Кирилівської, Нижньоюрківської та Мильного провулка на 15 років. Активісти роками домагалися скасування цієї оренди та облаштування тут парку і громадських просторів.
У 2021 році вони запустили сайт podilpark.space, організовували толоки й фестивалі.
Попри це, девелопер A Development оголосив про плани забудувати територію. Київрада відмовила в підтримці створення парку, пояснивши це чинністю договору оренди.
Проте громадський рух не зупинився: петиція на сайті президента України зібрала 25 тисяч підписів на захист зеленої зони.
Клуб на Кирилівській ревіталізував частину заводу. В одній з будівель відкрили концертно-виставковий простір
У лютому 2025 року директор із маркетингу компанії A Development вперше публічно повідомив про те, що A Development не займатиметься проєктом ЖК “Ріхерт&Park”, проти якого виступали активісти. А на сайті ЛУН було видалено сторінку ЖК “Ріхерт&Park”.
На знімках з Google Earth Pro видно, як змінювалась територія Юрковиці з 2000 по 2019 роки. Зокрема, як зводились приватні будинки, засипалось озеро і з’являлось будівельне сміття.
Пивоварня Ріхерта – одна з найстаріших промислових садиб Подолу. У 1850 році виходець з Ліфляндії Олександр Генніґ заснував тут першу броварню, яку 1858 року продав штаб-капітану Степану Івановичу Псьолу. У 1889 році будівля опинилася у руках купця Михайла Вільгельмовича Ріхерта, який значно модернізував виробництво та розбудував комплекс споруд заводу.
З 1961 року його використовував Київський експериментальний завод солодових екстрактів. А у 2006-му понад 90% акцій ЗАТ “Пивзавод на Подолі” належали будівельної компанії “Акроліт”. 2014 року підприємство закрили, а будівля заводу почала руйнуватися. У 2021 році прокуратура Києва через суд вимагала у власника укласти охоронний договір, щоб зберегти пам’ятку архітектури.
Сьогодні від заводу Псьол лишилися виробничі споруди, які є типологічно унікальними. До єдиного конгломерату виробничих приміщень входять: найстаріша будівля, де виробляли пиво у Києві, броварня 1860-62 років, та зведений одночасно з ним двоповерховий будинок для працівників.
Ідеї для Києва: 5 історичних будівель, які ревіталізували у Львові Дарина Жданович 08 червня 2024
Фото: The Village Україна, Апостроф, Антон Короб, DTF Magazine, Суспільне, Кирило Степанець.
