У Черкасах у Свято-Михайлівському соборі 17 жовтня сталася бійка. Про це повідомила поліція Черкаської області в Telegram.
“За фактом хуліганства у Свято-Михайлівському соборі поліція Черкащини розпочала кримінальне провадження”, – ідеться в повідомленні.
За даними поліції, інцидент стався зранку 17 жовтня між вірянами. Група осіб вчинила хуліганські дії на території й усередині храму, у результаті чого кільком громадянам завдано тілесних ушкоджень.
Поліцейські негайно прибули на місце, опитали учасників конфлікту. Зараз вони встановлюють свідків та очевидців інциденту, а також вивчають відеозаписи, оприлюднені в соцмережах.
Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 КК України (хуліганство).
Telegram-канал “18000 | Шо там у Черкасах?” повідомив, що собор 17 жовтня перейшов до Православної церкви України й став гарнізонним храмом. Під ним почали збиратися віряни УПЦ МП, які намагалися штурмувати храм і зламали вхідні ворота, пише канал. Також прибічники Московського патріархату застосували сльозогінний газ.
Після цього канал написав, що віряни УПЦ МП прорвалися й закрилися на території Свято-Михайлівського собору. Разом із ними був митрополит Феодосій, якого підозрювали в розпалюванні міжрелігійної ворожнечі.
Віряни УПЦ МП із бійкою виганяли капеланів ПЦУ й представників громади, повідомив канал і опублікував відео.
Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко у Facebook закликав жителів міста прийти у Свято-Михайлівський собор і висловити свою думку “стосовно існування московської церкви в місті”.
Пізніше до собору зайшла громада міста, його повернули під контроль ПЦУ, пише канал “18000 | Шо там у Черкасах?”.
Контекст
Свято-Михайлівський собор у Черкасах є найбільшим православним храмом України, зазначають на його офіційному сайті.
УПЦ МП – частина Російської православної церкви, вона офіційно має статус “самоврядної церкви з правами широкої автономії”. Патріарх РПЦ Кирило (у миру – Володимир Гундяєв) підтримав воєнне вторгнення Росії в Україну. У проповіді на початку березня 2022 року він виправдав вторгнення нібито захистом жителів Донбасу. Після цього УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) і висловила незгоду з Кирилом, проте не засудила його. У грудні того самого року Держслужба з питань етнополітики та свободи слова провела експертизу оновленого статуту УПЦ МП і дійшла висновку, що ці зміни не привели до розриву церковно-канонічного зв’язку УПЦ МП із РПЦ.
У СБУ повідомили в серпні 2024 року, що від початку повномасштабного вторгнення РФ відкрили кримінальні провадження щодо понад 100 священників УПЦ МП.
Верховна Рада на засіданні 20 серпня ухвалила в другому читанні й у цілому урядовий законопроєкт про заборону в Україні релігійних організацій із центрами впливу або управління у країні-агресорі. Документ установлює обмеження релігійним організаціям на зв’язки з РПЦ, діяльність якої в Україні заборонено, а також дає громадам УПЦ МП дев’ять місяців, щоб розірвати зв’язки з Московським патріархатом. 24 серпня президент підписав цей закон.
