Головною патологічною передумовою виникнення інтравагінальних гриж у свиней є збільшення розміру (розширення) внутрішнього пахового кільця. Ця вада здебільшого передається спадково і є генетичною аномалією, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Нині для запліднення свиноматок усе частіше використовують кнурів м’ясних порід чи гібридів. Серед нащадків таких кнурів значно частіше виявляли кнурців із інтравагінальними грижами ‒ практично в кожному гнізді. А от після вибракування кількість хворих поросят різко зменшувалася.
Підтверджують у нащадків кнурів-гібридів уроджені вади, що спричиняють інтравагінальні грижі, і спостереження за кастрації цих кнурців. У багатьох нащадків кнурів-гібридів виявляли вдвічі-вчетверо товстіші ніж зазвичай сім’яні канатики, вкриті загальною піхвовою оболонкою, через збільшення товщини зовнішнього (інколи внутрішнього) кремастера.
Водночас серед нащадків кнурів порід йоркшир і ландрас такого потовщення сім’яних канатиків не було. Подальші спостереження за прооперованими тваринами до відлучення засвідчили, що серед грижоносіїв із пахово-мошонкоподібними грижами, що з’явилися за цей час, головним чином були якраз кабанчики з потовщеними канатиками.
У кнурців із пахово-мошонковими грижами, крім розширеного пахового каналу, завжди фіксували потовщений зовнішній кремастер, який є відгалуженням від внутрішнього косого черевного м’яза. Цей м’яз бере безпосередню участь в утворенні внутрішнього пахового кільця. Припускають, що в процесі утворення зовнішнього кремастера та формування пахового каналу в окремих випадках від внутрішнього косого черевного м’яза відщеплюється забагато м’язових волокон. Через це збільшується розмір внутрішнього пахового кільця, що, своєю чергою, створює умови для появи пахово-мошонкових гриж.
Як повідомлялося, некондиційних поросят із грижами вибраковують уже в першу добу після опоросу.
