Колишній очільник Державної фіскальної служби Роман Насіров прокоментував інформацію про скасування наказу про його мобілізацію до ЗСУ і сказав, що не розуміє причини. Про це він написав у Facebook 11 квітня.
За його словами, він дізнався про скасування наказу із соцмереж.
“Я виявив бажання й готовність служити, раніше за певних обставин зробити це не міг. Війна, на жаль, продовжується, я готовий служити й бути корисним і хоч якось допомогти й підмінити хлопців, які служать уже три роки. Я пішов служити за власним рішенням і бажанням у звичайну військову частину, яка виконує завдання на фронті й у Києві – солдатом на посаду сапера”, – зазначив Насіров.
Він заявив, що мав причини не вступати до ЗСУ, бо має трьох неповнолітніх дітей і “жменю медичних проблем”, зокрема онкологію, яку поборов.
“Та реально упродовж останнього часу в моїй свідомості відбулася переоцінка цінностей і я вирішив піти служити, поки йде війна, і бути корисним у ЗСУ. Так би мовити, усі ми віримо у швидкий мир, але поки що війна. Приєднався я до бригади, яка хоч і дислокується в Києві, та виконує завдання на східному фронті. Так одягнув, як кажуть, солдатські погони і зайняв посаду сапера. Встиг прослужити “аж” три дні, доки не дізнався зі ЗМІ, що наказ начебто скасовано”, – написав ексочільник Державної фіскальної служби.
Насіров додав, що справи проти нього “безпідставні й політично мотивовані”.
“Я не скоював жодних злочинів. Я не осуджений. У справах навіть не можуть сформулювати, у чому саме я винен, нема жодних доказів, але їх розпочали у 2015–2017 роках, щоб усунути мене з посади, і з 2017 року я доказую свою невинуватість”, – підкреслив він.
Контекст
Насіров керував ДФС із травня 2015-го до березня 2017 року. 2 березня Насірова затримали за підозрою у зловживанні владою і службовим становищем, що призвело до збитків на суму майже 2 млрд грн. За даними слідства, на посаді керівника ДФС він ухвалював рішення на користь бізнесмена-втікача Олександра Онищенка, стосовно якого розслідують провадження за підозрою в махінаціях із газом.
Суд обрав Насірову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 100 млн грн. 16 березня Насіров вийшов на волю після того, як його дружина внесла за нього потрібну заставу. У вересні 2018 року суд дозволив Насірову зняти електронний браслет, у січні 2019-го – виїжджати за межі Київської області, а в березні зменшив розмір застави до 36 млн грн.
У жовтні 2022 року Насірова знову затримали. Йому обрали запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою застави в розмірі 523,2 млн грн, але потім заставу кілька разів зменшували. У травні 2024 року за нього внесли заставу в розмірі 55 млн грн.
За версією слідства, протягом 2015–2016 років тодішній голова ДФС України за пособництва свого радника отримав на свою користь і на користь третіх осіб понад 722 млн грн неправомірної вигоди за дії, пов’язані з відшкодуванням ПДВ у розмірі 3,2 млрд грн юридичним особам, підконтрольним власнику агрохолдингу, бізнесмену Олегові Бахматюку. Про підозру в наданні цього хабаря повідомили Бахматюка (підприємець перебуває за кордоном, в Україні суд заарештував його заочно). У травні 2023 року справу передали до суду.
Про добровільну мобілізацію Насірова в ЗСУ стало відомо 9 квітня 2025 року. “Укрінформ” із посиланням на документацію писало, що він служитиме сапером.
10 квітня Військова служба правопорядку повідомила, що наказ про мобілізацію Насірова скасували і проводять службове розслідування за фактом призову на військову службу Насірова під час судового процесу.
Того самого дня Вищий антикорупційний суд продовжив запобіжний захід для нього у вигляді зобов’язання до 10 червня.
