Один із кандидатів на посаду директора Бюро економічної безпеки України (БЕБ), детектив Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Олександр Цивінський, імовірно, має зв’язки з колишніми й нинішніми посадовцями, а його неупередженість викликає сумніви. Про це написав у колонці для “Українських новин” політолог Юрій Подорожній.
“Ще до офіційного старту конкурсу [на посаду директора БЕБ] було очевидно: коло поданих на Кабмін кандидатів (максимум два) звузиться до представників, які є чинними працівниками НАБУ. Про це неофіційно говорили і всередині самої антикорупційної спільноти, і серед західних партнерів. Представники антикорупційних організацій, які формально надають методичну підтримку комісії, неформально “підказують”, кого обирати. І найбільше таких підказок – у бік [детектива НАБУ] Олександра Скомарова. Саме він активно фігурує в публічному полі як “збалансований” кандидат. Його просування в комунікації відчутне – особливо на фоні наполегливих, але поки не підтверджених звинувачень у зв’язках із РФ. Замість того щоб ці зв’язки розслідувати, їх використовують як інструмент публічної видимості: мовляв, раз звинувачують – значить бояться, значить сильний”, – ідеться в колонці.
На переконання Подорожнього, інформаційна кампанія навколо конкурсу оминає увагою другого кандидата – Олександра Цивінського.
“Цивінський – кандидат без гучного піару, без мітингів, без коментарів. Усі публічні матеріали про нього – скупі. Але чим менше про кандидата говорять публічно, тим більше варто звертати увагу на його професійний і біографічний бекграунд. У випадку із Цивінським є деталі, які давно обговорюють у професійних колах, але які досі не стали частиною публічного обговорення”, – зазначив експерт.
Він стверджує, що Цивінський має зв’язки з представниками інших правоохоронних органів і функціонерами Офісу президента.
“За задокументованою інформацією, яка циркулює серед правоохоронців і учасників конкурсного процесу, у 2017 році Цивінський був завербований департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції. Завербовував Цивінського тодішній заступник голови ДВБ Нацполіції Андрій Рубель, наразі начальник департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, що, згідно з тими ж джерелами, тісно пов’язаний із впливовими посадовцями в Офісі президента. Відтоді Цивінський, за наведеними свідченнями, виконував оперативні завдання, отримуючи від ДВБ вказівки на збір та передачу інформації щодо розслідувань НАБУ, де він працював на керівній позиції”, – заявив Подорожній.
Посилаючись на власні джерела, він стверджує, що участь Цивінського в конкурсі на посаду директора НАБУ неформально погоджував Рубель, спираючись на підтримку заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.
Політолог написав, що, за його даними, батько детектива НАБУ є громадянином РФ і військовим пенсіонером.
“Наші джерела також підтверджують інформацію про те, що батько Олександра Цивінського – Цивінський Ігор Григорович, уродженець Перемишлянського району Львівської області, дійсно у 1984 році закінчив Львівське військово-політичне училище, після чого тривалий час служив і проживав у Мурманську, де отримав громадянство й відповідний паспорт громадянина Російської Федерації серії №4705/994107. Відомо, що наразі Цивінський Ігор Григорович отримує у РФ пенсію як військовий пенсіонер”, – зазначено в колонці.
Подорожній пише, що після початку конкурсу з призначення очільника БЕБ Цивінський активізував розслідування щодо корупційних схем у Києві.
“Постає логічне запитання: чому саме зараз НАБУ раптом помітило схеми, які були відомі щонайменше 10 років? Що змінилося – фактура, пріоритети чи політична доцільність? Коли активізація справ відбувається одночасно з кадровими призначеннями, конфліктом між Банковою й мерією та прискоренням конкурсного процесу на керівні посади – варто поставити просте, але важливе запитання: чи не синхронізовано всі ці процеси між собою – і з якою метою?” – запитує автор.
Він висловив занепокоєння через потенційну заангажованість і брак незалежності кандидата.
“Іронія цієї історії в тому, що якщо Цивінський справді – план Б, то зовсім не для конкурсної комісії. І в якийсь момент може виявитися, що їхній “тихий запас” – це чийсь чужий козир у рукаві. То ж на які розслідування БЕБ під його керівництвом ми можемо очікувати, стає вже зрозуміло”, – заявив Подорожній.
