28 жовтня 2024 року Верховний Суд України має розглянути касаційну скаргу Григорія Гуртового, колишнього власника суттєвої частки у збанкрутілому “Платинум Банку”. Ця справа є надзвичайно важливою для банківського сектору України, пише політолог Мар’ян Ощановський у своєму блозі на сайті “Цензор.НЕТ”, адже йдеться не лише про грошові втрати, а й про відповідальність керівників банків за доведення їх до банкрутства. Серед відповідачів, із яких мали стягнути збитки банку, окрім колишнього власника, указано Катерину Рожкову, першу заступницю голови НБУ, яка свого часу обіймала посаду в.о. голови правління “Платинум Банку”, та інших топменеджерів, нагадав Ощановський.
Національний банк України ще в січні 2017 року визнав “Платинум Банк” неплатоспроможним, а згодом Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав позов до колишніх керівників банку з метою повернути кошти вкладникам. Після кількох років розгляду в березні 2024 року Верховний Суд ухвалив постанову в цій справі, однак Гуртовий оскаржив її, заявляючи, що не знав про перебіг справи через своє перебування за кордоном.
“Гуртовий намагається добитися скасування рішення суду на тій підставі, що з самого моменту пред’явлення Фондом гарантування позову він як сторона судового процесу нібито не був належним чином поінформований судом про дату й час розгляду справи”, – пише Ощановський.
Політолог ставить під сумнів це твердження, аргументуючи, що така позиція є непереконливою, зокрема з огляду на те, що Гуртового у справі представляє та сама юридична фірма, що й інших відповідачів.
“Крім того, Гуртовий, будучи іноземним громадянином (Ізраїлю та РФ), має статус ФОП в Україні, з реєстрацією за адресою в Києві на вулиці Хрещатик, що, за логікою, вимагає хоча б періодичного перебування в Україні. І саме на цю адресу надсилались усі судові матеріали. Так чи інакше, факти його в’їзду на територію України в конкретний проміжок часу дуже легко перевірити простим запитом до Держприкордонслужби. Бажано – за всіма його паспортами. Хочеться вірити, що під час розгляду справи так і буде зроблено”, – заявив він.
Ощановський описав у блозі, як “Платинум Банк” видавав великі кредити сумнівним компаніям, пов’язаним із банком, що і стало причиною його банкрутства.
“З грудня 2013-го до лютого 2014 року банк уклав низку кредитних договорів із шістьма не чужими йому юрособами, – зазначив автор блогу. – Очевидно, що ці гроші видавалися не для того, щоб їх повернули”.
Він пояснив, що пізніше умови кредитів неодноразово змінювалися на надзвичайно вигідних для позичальників умовах, що призвело до значних фінансових втрат банку. Верховний Суд у березні ухвалив рішення на користь Фонду гарантування вкладів, яке зобов’язувало Гуртового та інших топменеджерів “Платинум Банку” відшкодувати державі втрати, однак тепер справа знову повертається до суду, що може призвести до скасування вердикту.
“Ці факти вкупі складаються в логічний висновок: скарга бенефіціара “Платинум Банку” має на меті “хакнути” судову систему, скасувавши рішення Верховного Суду зі сміховинних, суто формальних підстав”, – наголосив Ощановський.
Політолог переконаний, що справа “Платинум Банку” порушує гострі питання щодо можливості уникнення відповідальності топменеджерами за банкрутство фінансових установ.
“Цікаво побачити, чи допустить Верховний Суд, щоб “хакнули” його ж рішення. Чи буде кинутий рятівний круг для топменеджерів і власника “Платинум Банку”, чи все ж таки історичне рішення ВС про відповідальність керівництва банку за його збитки залишиться в силі і зможе стати прецедентом для України”, – підсумував Ощановський.
