Поки не знайдено «кормових» рішень, здатних повністю компенсувати негативний вплив на птицю теплового стресу. Але є кілька найдієвіших заходів, пише журнал «Наше птахівництво».
1. Окиснення кормових жирів за високих температур може призвести до їх часткового чи повного незасвоєння, розладу травлення, порушення обміну жиророзчинних вітамінів, електролітів і закономірного зниження виробничих показників.
Запобігти цьому можна додаванням до кормів антиоксидантів, недопущенням контакту вітамінів і мікроелементів аж до моменту вироблення кормів.
2. Підвищення зовнішньої температури з 25 °С до 38 °С майже втричі збільшує потребу птиці у вітаміні А через перехід його запасів у печінці з термостабільної ефірної форми у термолабільну спиртову, що підлягає окисненню. Зростає і потреба у вітамінах Е, групи В, холіні. У результаті такого комплексного дефіциту підвищується ризик загибелі птиці через жирову дистрофію печінки.
Тому введення додаткової кількості електролітів (хлориду калію 0,25-0,5% випоюванням або 0,5-1,0% у корм), жиро- й водорозчинних вітамінів, особливо вітаміну Е (до 250 мг/кг корму), а також аскорбінової кислоти у дозах 100, 150 та 200 г/тонна готового корму для несучки, бройлерів і батьківського стада відповідно ефективно протистоїть тепловому стресу за рахунок стимулювання вироблення в організмі кортикостероїдів (антистресових гормонів).
3. Додавання бетаїну як донора метильних груп у воду (500 мг/л) або корм (100 мг/кг) у спеку знижує споживання води, а також клоакальну температуру та падіж на фінальній стадії відгодівлі.
4. Додавання мультиферментних препаратів (амілази, протеази, ксиланази) до кормів у період зниження їх поїдання частково компенсує недоотриману кількість поживних компонентів корму через краще засвоєння спожитої кількості.
5. Додавання в корм бікарбонату натрію відновлює в організмі рівень лужного буфера, втраченого за алкалозу в результаті гіперпноє птиці у спеку.
6. Додавання хлориду калію до корму (0,5-1%) або у воду (0,25-0,5%) відновлює електролітний баланс.