З 21 березня у Києві наземний громадський транспорт не зупиняється під час тривоги. Водії довозять всіх охочих до укриття та продовжують рух. За бажанням, вони також можуть піти до укриття.
При цьому, багато водіїв транспорту не хочуть продовжувати рух по маршруту під час повітряної тривоги, адже не хочуть бути відповідальними за безпеку та життя людей. Вони хвилюються, що у разі виникнення надзвичайної ситуації внаслідок обстрілів, їх зроблять “винними” в отриманні пасажирами травм чи летальних випадках та притягнуть до відповідальності.
Як пише “Хмарочос”, у протоколі засідання Ради оборони Києва згадується можлива відсутність правових наслідків для водіїв. У Департаменті транспортної інфраструктури, повідомили, що “Київпастранс” не отримував жодних позицій щодо правових наслідків для водіїв у разі виникнення надзвичайної ситуації через атаку під час тривоги.
Водночас Дептранс підкреслив, що згідно зі статтею 367 КК України, відповідальність може наставати лише у випадку доведеного недбалого ставлення до службових обов’язків.
З цього приводу у поліції заявили, що: “У разі настання надзвичайної ситуації, спричиненої повітряною атакою країни агресора, правові наслідки залежатимуть від конкретної ситуації та конкретних дій чи бездіяльності посадових осіб державних та приватних компаній, які надають послуги з перевезення пасажирів”.
Як розповідають водії “Київпастрансу”, керівництво їхніх депо обіцяє, що в разі виникнення надзвичайних ситуацій правових наслідків не буде. Але все це – лише на словах. Водії також кажуть, що у разі сильних обстрілів не хочуть наражати себе та пасажирів на небезпеку та збираються йти до укриття.
При цьому керівниця цивільного права юридичної компанії “Приходько та Партнери” Ірина Ан розповідає, що нормативні документи, де розписані обов’язки водіїв, звужують їхню відповідальність за життя і здоров’я пасажирів фактично до аспекту дотримання правил дорожнього руху та оцінки безпеки руху саме в контексті тих обставин, які можливо передбачити. А обстріли державою-агресором водій передбачити не може.
“Якщо водій дотримується рекомендацій, дозволів й інструкцій, наданих Радою оборони та перевізником, і ці настанови не суперечать іншим нормативно-правовим актам, він не несе відповідальність за потенційне травмування пасажирів уламками, ракетами тощо. Тобто зараз на водіїв не покладені додаткові функції в питанні відповідальності за пасажирів, а залишаються такими, якими були й раніше”, – каже Ірина.
Проте чи існує можливість, що водіїв усе ж притягатимуть до відповідальності? Ірина пояснює, що так. І саме через це поліція сформувала свою позицію таким чином, щоб зазначити про розгляд кожної ситуації окремо. Адже правоохоронці вивчатимуть окремі фактори, які призвели до травмування чи загибелі людей.
“Наприклад, якщо водій значно перевищив швидкість руху та через це опинився у точці, куди впали уламки – частково у травмуванні людей буде винен і він. Звісно, велика частина провини лежатиме на державі-агресорі, але якщо б водій дотримувався закону й не збільшував швидкість, то міг би уникнути цієї ситуації”, – зазначає юристка.
Раніше ми писали, що кияни зареєстрували вже дев’яту петицію з закликом дозволити роботу громадського транспорту під час тривог. Всі останні вісім петицій міська влада Києва не підтримувала.
Нагадаємо, з 1 серпня 2022 року у Києві громадський транспорт зупинявся під час повітряних тривог за рішенням Ради оборони Києва. За весь час простою транспорту під час тривог економіка Києва втратила мінімум 5,4 мільярдів гривень.
Як доїхати з лівого берега на правий під час тривоги: список маршрутів Валерія Гуржий 21 березня 2025