Організм теляти не може засвоїти надмірну кількість поживних речовин без мікробних проблем у кишківнику. Хоча це не стосується згодовування незбираного молока в дозі 4-6 кг на добу, якої б жирності й білковомолочності воно не було, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Проблеми із засвоєнням поживних речовин у телят з’являються якраз за раннього згодовування замінника незбираного молока (ЗНМ) із низькоказеїновою та поготів ‒ неказеїновою основою.
У здорових тварин свіже молоко перетравлюється за унікальною схемою незалежно від того, яким є його хімічний склад і в якій кількості воно надійшло у сичуг. Уже через 3-4 хвилини після проковтування єдиний максимально активний фермент шлунку дожуйного теляти ренін (химозин) перетворює казеїн на щільний згусток.
У результаті вся порція молока ніби ділиться на 2 частини: казеїн і жир залишаються в шлунку; вода, сироваткові білки, лактоза, мінерали й вітаміни без зупинки надходять у тонкий кишківник. Розділені порції неоднакові за масою: у шлунку залишається понад 70% маси поживних речовин.
Щільний згусток казеїну попутно затримує у шлунку й увесь молочний жир. Для його перетравлення у процесі вживання корму піднебінна залоза ротової порожнини теляти виділяє фермент ‒ передшлункову естеразу, що активно працює лише у сичугу.
Казеїн і жир молока лише через 6 годин починають руйнуватися, і продукти їхнього розпаду малими порціями надходять у тонкий кишківник. Така фізіологічна сепарація поживних речовин молока організмом теляти у процесі перетравлення запобігає перенасиченню тонкого кишківника й виникненню в ньому неконтрольованих мікробних процесів.
Усе відбувається інакше, якщо основа ЗНМ ‒ сироваткові білки (альбуміни й глобуліни), а поготів ‒ рослинні. Немає ані найменшого сумніву у високій розчинності, наповненості цінними амінокислотами й імунними тілами сироваткових білків. Високопоживними вважаються й білки сої. Однак ці білки не в змозі замінити казеїн і перетравлюватися, як він. У сичугу вони не утворюють щільного згустку. Разом із жирами такі білки не затримуються довго у шлунку. Тобто для виділення реніну немає субстрату для роботи, а пепсин не встигне відіграти свою роль.
Отже, вся маса рідкого замінника без казеїну чи з малою його кількістю швидко евакуюється у тонкий кишківник, бо ферментна система теляти до одного місяця ще тільки розвивається. Перенесення всієї відповідальності за перетравність білків у кишківник ‒ це шлях до його дисфункції, накопичення неперетравлених залишків, діареї в молодняку.
Нагадаємо, для телят дуже важливе правильне співвідношення амінокислот у ЗНМ.
