Стрес у корів негативно позначається на репродукції: відсоток запліднення у тварин, що піддалися стресу, буде надзвичайно низьким. Худоба може абортувати через стрес, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Дослідження показують, що тепловий стрес може знизити продуктивність корів упродовж життя та між поколіннями, якщо він був зазнаний внутрішньоутробно.
Через зміну імунної системи стресовими чинниками неефективно використовується корм внаслідок споживання поживних речовин імунною системою. Водночас активізація імунної системи знижує споживання корму. Згодом порушується репродуктивна здатність і вироблення молока.
Кортизол постійно виділяється під час реакції на стрес і діє у печінці, щоб синтезувати більше глюкози. Тоді підшлункова залоза починає виділяти більше інсуліну. Цей цикл спричиняє резистентність до інсуліну та знижує засвоєння глюкози м’язовими й жировими тканинами. Тому репродуктивна ефективність і високий рівень виробництва молока потребують оптимальної чутливості клітин корови до інсуліну.
Короткочасний вплив стресора різко підвищує секрецію кортизолу. Тривала присутність стресора спричиняє хронічний стрес, який часто супроводжується зниженням рівня кортизолу в крові та/чи зменшенням чутливості клітин до кортизолу, що може збільшити ризик хронічного запалення.
У дійних корів хронічне системне запалення підвищує ризик розвитку інфекційних і метаболічних захворювань (мастит, метрит тощо), порушення відтворення й зниження молочної продуктивності. А також яскраво проявляється запалення кишківника, що перешкоджає поглинанню необхідних поживних речовин і сприянню імунній відповіді.
Нині відомо, що тонка кишка ‒ не лише основне місце перетравлення й усмоктування поживних речовин, а й головне джерело енергії для тварини через її високу метаболічну активність. Мікробіом тонкої кишки також сприяє здоров’ю та продуктивності ВРХ. Тож ефективність маніпуляцій із раціоном (підвищення енергії, додавання хрому, калію тощо) знижується, а часом зводиться нанівець.