Про це свідчать дані Всеукраїнського опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова
Про це повідомляє інформаційний портал “Легендарний Київ” із покликанням на “LB”.
69,5% респондентів, оцінюючи свій рівень володіння українською мовою, відповіли, що вільно нею володіють, 27% ˗ що їх рівня володіння українською мовою достатньо для спілкування на побутовому рівні, проте їм важко говорити нею на спеціальні теми, 2% ˗ що погано розуміють українську мову, для них є проблемою спілкуватися нею, 0,5% ˗ що взагалі не розуміють українську мову.
Якщо у Західному регіоні вільно володіють українською мовою 95% опитаних, то у Центральному – 65%, у Південному – 60%, у Східному – 50%. У Центральному, Південному та Східному регіонах відносно великою є частка тих, хто відповідає, що їх рівня володіння українською мовою достатньо для спілкування на побутовому рівні, проте їм важко говорити нею на спеціальні теми (відповідно 33,5%, 35% і 39,5%), у Західному регіоні таких лише 4%. Ті, хто погано розуміє українську мову, становлять 7% у Східному регіоні, 4% у Південному, 0,7% − у Центральному, і 0,0% − у Західному. Взагалі не розуміють українську мову – відповідно 2%, 0,4%, 0,1% і 0,0%.
Частка тих, хто вільно володіє українською мовою, тим вища, чим молодші респонденти (від 65% серед тих, кому 60 і більше років, до 76% серед молоді віком менше 30 років).
Українську мову рідною назвали 78% опитаних, у 2017р. таких було 68%, у 2015р. ˗ 60%, у 2006р. ˗ 52%. Відповіли, що і українська, і російська однаковою мірою є для них рідними, 13% опитаних (у 2006р. таку відповідь дали 16% респондентів у 2015 р. ˗ 22%). Частка тих, хто назвав рідною російською мову, становить 6%, у 2006 р. таких було 31%, у 2015 р. ˗ 15%.
Частка тих, хто назвав рідною українську мову, порівняно з 2006 роком зросла у Західному регіоні з 90% до 98%, у Центральному – з 72% до 87%, у Південному – з 41% до 57%, у Східному – з 32% до 48%. Вважають рідною і українську, і російську однаковою мірою у цих регіонах відповідно 1%, 9%, 21% і 32,5%. Російську – відповідно 0,2%, 3%, 17% і 17%.
Розмовляють вдома лише або переважно українською 70,5% опитаних, у 2015 р. таких було 50%, у 2006 р. – 46%. Розмовляють вдома лише або переважно російською 11% опитаних, у 2015 р. таких було 24%, у 2006 р. – 38%. Розмовляють приблизно однаковою мірою українською і російською 18% (у 2015 р. – 25%, у 2006 р. – 15%).
мм
Частка тих, хто розмовляє вдома лише або переважно українською, порівняно з 2006 роком зросла у Західному регіоні з 89% до 98%, у Центральному – з 62% до 79%, у Південному – з 32% до 40%, у Східному – з 26% до 34%. Частка тих, хто відповів, що розмовляє вдома іноді українською, іноді російською, порівняно з 2006 роком знизилася у Західному регіоні з 4% до 1%, у Центральному статистично значуще не змінилася (відповідно 16% і 15%), у Південному зросла з 21% до 33%, у Східному зросла з 25% до 38%. Частка тих, хто розмовляє вдома лише або переважно російською, порівняно з 2006 роком знизилася у Західному регіоні з 3,5% до 0,2%, у Центральному – з 21% до 6%, у Південному – з 44% до 24%, у Східному – з 47,5% до 28%.
Спілкуються за межами дому (наприклад, на роботі, навчанні) лише або переважно українською 72% опитаних, у 2023 р. таких було 65%, у 2015р. ˗ 46%. Лише або переважно російською ˗ 8% опитаних, у 2023 р. ˗ також 8%, у 2015р. таких було 24% Розмовляють поза домом рівною мірою українською і російською 20% (у 2023 р. ˗ 26%, у 2015 р. ˗ 29%).
Частка тих, хто спілкується поза межами дому лише або переважно українською, порівняно з 2015 роком зросла у Західному регіоні з 92% до 98,5%, у Центральному – з 57% до 80%, у Південному – з 16% до 42%, у Східному – з 24% до 36%.
Частка тих, хто відповів, що розмовляє поза межами дому іноді українською, іноді російською, порівняно з 2015 роком знизилася у Західному регіоні з 5% до 1%, у Центральному ˗ з 33% і 17%, у Південному ˗ з 41% до 36%, у Східному зросла з 33,5% до 41%.
Частка тих, хто розмовляє поза межами дому лише або переважно російською, порівняно з 2015 роком статистично значуще не змінилася у Західному регіоні (відповідно 1% і 0,2%), у Центральному регіоні знизилася – з 9% до 2,5%, у Південному – з 39% до 18%, у Східному – з 42% до 22%.
75,5% респондентів, відповідаючи на запитання, якою мовою більш престижно розмовляти серед їхніх друзів і колег по роботі чи навчанню, назвали українську мову, 6% ˗ російську, 16% відповіли – «байдуже якою». У 2015р. ці показники становили відповідно 43%, 21,5% і 29%.
Частка тих, хто відповідаючи на це запитання, назвав українську мову, порівняно з 2015 роком зросла у Західному регіоні з 88% до 98%, у Центральному – з 51% до 82%, у Південному – з 16% до 49%, у Східному – з 21% до 48%.
Частка тих, хто назвав російську мову, порівняно з 2015 роком знизилася у Західному регіоні з 2% до 0,2%, у Центральному – з 11,5% до 3%, у Південному – з 29% до 18%, у Східному – з 34% до 15%.
Частка тих, хто відповів “байдуже якою”, порівняно з 2015 роком знизилася у Західному регіоні з 6,5% до 1%, у Центральному – з 32% до 14%, у Південному – з 47% до 30%, у Східному – з 38% до 33%.
