Якщо для українських експортерів будуть застосовувати механізми вуглецевого мита СВАМ, які вже працюють у ЄС у тестовому режимі, Україна втрачатиме мільярди. Тому владі потрібно провести переговори з ЄС про відтермінування їх запровадження через війну в Україні. Про це говорили на круглому столі “Як СВАМ послабить економіку України”, пише “Інтерфакс-Україна”.
Як повідомив головний аналітик GMK Center Андрій Глущенко, витрати на СВАМ зростатимуть для української економіки щороку й можуть її значно послабити. Втрати економіки від додаткового податку в перший рік дії сягнуть $202 млн, а 2030 року зростуть до $1,44 млрд.
Головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко зазначив, що влада України має провести переговори з ЄС щодо застосування ст. 30.7 регламенту CBAM: він передбачає, що “Єврокомісія може змінити підхід до застосування CBAM для країн, які зіткнулися з непередбачуваною, винятковою й неспровокованою ситуацією, що має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури”.
“У нас три роки війна”, – наголосив експерт.
Директорка проєктів зі сталого розвитку “АрселорМіттал Кривий Ріг” Ольга Семків зазначила, що зараз немає можливості приділяти належну увагу декарбозіційному напряму, а також немає експертизи для складання відповідних звітів у межах СВАМ.
“Ми очікуємо відстрочки зобов’язань за СВАМ, і всі металургійні компанії вважають, що для цього є підстави – цей пункт має бути застосований через ситуацію в Україні. Ми дуже хочемо, щоб діалог між ЄС та Україною щодо імплементації законодавства тривав”, – наголосила Семків.
Представник парламентського підкомітету із промполітики комітету з економічного розвитку ВР Муса Магомедов вказав, що Україні потрібно в діалозі з ЄС виявляти ініціативу стосовно відтермінування зобов’язань щодо СВАМ, оскільки країна перебуває у стані війни.
Заступниця директора Європейської бізнес-асоціації Світлана Михайловська зазначила, що, на думку деяких експертів, зараз СВАМ не додає користі довкіллю, а є варіантом впливу на торгівлю.
Контекст
Згідно з дослідженням GMK Center, українські експортери продукції до країн ЄС у межах стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM зазнають значних витрат. Якщо в перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то 2030 року цей показник зросте до $1,440 млрд на рік, найбільше постраждає ГМК. Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції, як цемент, добрива, чавун, квадратна заготівля, сортовий прокат, констатують у дослідженні.
