З огляду на війну, український бізнес потребує послаблення щодо роботи європейського вуглецевого мита CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism), який повноцінно запустять із 2026 року. І це вже є предметом переговорів із Євросоюзом, розповів заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка на круглому столі у GMK Center.
“Наші перемовини з Євросоюзом [щодо СВАМ] не будуть такими войовничими, як з Індією, оскільки ми будемо шукати збалансовану інтеграцію до ЄС. У конструктивному діалозі можливе ухвалення рішень, які враховують ситуацію українських виробників. Окрім того, ми теж розуміємо, наскільки CBAM є хитким із точки зору торговельного права, і це дає нам додаткову можливість домовитися з ЄС”, – сказав Качка.
Він уточнив, що ще влітку провели переговори щодо надання Україні waiver-у (виключення з-під дії CBAM) і станом на сьогодні цей процес триває.
“Зараз є розуміння, що це має бути ініційоване Єврокомісією рішення. Ми сподіваємося, що новий склад Єврокомісії запустить це рішення. Відкритим залишається питання змісту цього рішення: тут треба чітко зазначити, що ані Україна не буде запитувати, ані ЄС не буде пропонувати повне відкладення застосування елементів CBAM для України. Скоріше за все, waiver буде зорієнтований на наші плани щодо запровадження системи торгівлі викидами й запровадження системи CBAM на зовнішніх кордонах, тобто до імпорту із третіх країн. Про це, власне, і буде діалог у листопаді”, – пояснив Качка.
Водночас, як зазначив експерт, тривають переговори й щодо фінансування ЄС екологічних проєктів.
“Ми спілкувалися з майбутнім комісаром із питань бюджету ЄС і розуміємо, яким чином буде здійснюватися фінансування України на наступні сім років. Роль ЄС для нас буде ключовою, оскільки без гарантій Євросоюзу ми навряд чи зможемо отримувати доступ до фінансування модернізації виробництва тих товарів, які підпадають під CBAM”, – резюмував Качка.
Контекст
Згідно з дослідженням GMK Center, українські експортери продукції до країн ЄС у межах стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM зазнають значних витрат. Якщо в перший рік повного введення CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то 2030 року цей показник зросте до $1,440 млрд на рік, найбільше постраждає ГМК. Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції, як цемент, добрива, чавун, квадратна заготівля, сортовий прокат, констатують у дослідженні.
