Найліпшим варіантом для птахофабрик серед біоенергетичних технологій є виробництво біометану ‒ за нього можна отримати максимальну ціну.
Про це в інтерв’ю журналу «Наше птахівництво» розповів Георгій Гелетуха, голова правління громадської спілки «Біоенергетична асоціація України».
«Біометан, отриманий із курячого посліду, свинячої гноївки чи гною ВРХ, має найвищу цінність на ринку завдяки низькій або навіть від’ємній карбоновій інтенсивності», ‒ пояснив він.
Якщо ж посліду чи гноївки недостатньо, сировину можна доповнювати рослинними відходами: соломою, кукурудзяними стеблами тощо.
Отже, великі птахофабрики мають усі передумови для ефективного виробництва біометану. Вони можуть отримати високоякісний, дорогий продукт із власної сировини, що робить цей напрям надзвичайно вигідним, наголосив експерт.
За словами Георгія Гелетухи, ще 10-15 років тому розглядалася можливість спалювання курячого посліду, але ця ідея виявилася неефективною.
«По-перше, послід від бройлерів містить близько 75% вологи, а від несучок ‒ до 95%. Через високу вологість він майже не горить, а для спалювання потрібно його попередньо висушувати, а це ‒ додаткові затрати енергії, ‒ зазначив він. ‒ Загальний принцип такий: сухі відходи доцільно спалювати, а вологі ‒ зброджувати».
Як повідомлялося, біометановий завод окуповується за 4 роки.
