У Вищому антикорупційному суді триває розгляд справи “Роттердам плюс”, у межах якої суд ухвалює суперечливі процесуальні рішення, що обмежують можливості сторони захисту, пише портал ua.news. Зокрема, суд установив нові строки для подання клопотань, яких не передбачає Кримінальний процесуальний кодекс, а також залишив без розгляду головні аргументи адвокатів щодо строків досудового розслідування, зазначили автори статті.
Зараз у Вищому антикорупційному суді розглядають справу “Роттердам плюс”, у межах якої об’єднано обвинувальні акти у двох кримінальних провадженнях. Під час судових засідань адвокати обвинувачених подали клопотання про закриття обох кримінальних проваджень, посилаючись, зокрема, на завершення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, наявність нескасованої постанови про закриття кримінального провадження й інші обставини, проте суд залишив ці доводи без оцінки й відмовив у закритті обох кримінальних проваджень.
“Особливістю цього розгляду стало те, що сторони активно обговорювали завершення строків досудового розслідування, наводячи різні підходи до їхнього обчислення й посилаючись на позиції Верховного Суду. Проте суд так і не встановив, чи були строки досудового розслідування в цих провадженнях дійсно пропущені. Замість того, щоб дати юридичну оцінку цьому питанню, суд обмежився висновком, що п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не підлягає застосуванню у справі “Роттердам плюс”. Саме це й стало підставою для відмови в закритті кримінальних проваджень №209 і №276″, – зазначає видання.
Автори додають, що обґрунтованість і законність формули “Роттердам плюс” підтвердили адміністративні суди всіх інстанцій, однак суд це залишив поза увагою.
“Справа “Роттердам плюс” привертає увагу не лише через юридичну складність, а й через її суспільний резонанс. Від підходу суду до процесуальних питань залежить не лише її результат, а й загальна довіра до судової системи і принципу верховенства права. Фактично суд самоусунувся від вирішення ключового питання, що мало визначити подальшу долю кримінального провадження, уникаючи детального аналізу аргументів сторін”, – пише ua.news.
Одним із таких нововведень, за інформацією видання, стало встановлення судом у справі “Роттердам плюс” строків для подання клопотань про повернення обвинувального акта й заперечень на них на стадії підготовчого судового засідання, чого не передбачає Кримінальний процесуальний кодекс.
“Процесуальний закон не передбачає подібних обмежень для сторін судового провадження, а тим більше не наділяє суд правом регулювати цей процес на власний розсуд. Установлення таких строків не є проявом правової дисципліни, а радше створює штучні перешкоди, що обмежують права сторони захисту й порушують баланс процесу”, – підкреслили автори.
Вони додали, що коли справа стосується обвинувачення, “процесуальні правила стають гнучкими: строки змінюються, умови переглядаються, а позиція прокуратури отримує перевагу й пріоритет”.
Контекст
Формула “Роттердам плюс” діяла для розрахування вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії винятково для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вона передбачала додавання вартості доправлення вугілля від хабів Амстердам – Роттердам – Антверпен для всього вугілля. Формулу скасували 1 липня 2019 року із введенням ринку електроенергії. У зв’язку із введенням формули було відкрито кримінальне провадження. Досудове розслідування тривало із 2017 року.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 травня 2021 року вчетверте закрила справу “Роттердам плюс” через те, що в ній немає складу злочину. Перед цим Спеціалізована антикорупційна прокуратура закривала справу вже тричі. Адвокат у справі Артем Трекке заявляв, що проведено десятки експертиз, які підтвердили законність формули й не встановили шкоди від її дії.
21 вересня 2022 року ВАКС учетверте визнав законність і обґрунтованість закриття справи “Роттердам плюс” через те, що в ній немає складу злочину. Це рішення набуло чинності, його не можна оскаржити. Наступного дня САП відновила розслідування вп’яте. 26 жовтня НАБУ і САП повідомили, що у справі “Роттердам плюс” підозру оголосили 15 фігурантам, зокрема посадовцям НКРЕКП.
15 березня 2023 року НАБУ і САП передали до суду перший епізод справи “Роттердам плюс”, яка стосується обвинувачення шістьох осіб у завданні споживачам електроенергії збитків на понад 19 млрд грн протягом 2016–2017 років. Прокурор також подав цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням державі на суму 19,357 млрд грн.
9 жовтня 2023 року ВАКС ухвалив рішення про закриття справи “Роттердам плюс”. Протягом останніх двох років це було вже п’яте рішення про закриття цієї справи.
