Для боротьби з високопатогенним грипом птиці (HPAI) є кілька вакцин, переважно ‒ інактивовані ціловірусні для курчат. У ЄС дозволено тільки одну вакцину для курей, але її ефективність у зупиненні передачі вірусу обмежена. Це підкреслює потребу в адаптованих вакцинах для різних видів птиці та типів продукції, пише журнал «Наше птахівництво».
Вакцини зазвичай уводять ін’єкційно, що є трудомістким і ресурсозатратним процесом. До того ж вона спричиняє стрес у птиці, може знижувати продуктивність, особливо у великих господарствах. Масове застосування вакцин через питну воду чи аерозолі обмежено, хоча деякі вакцини сконструйовано з живими векторами. Ефективність вакцин може варіюватися залежно від типу, а також віку птиці.
Щеплення проти грипу птиці можна робити в різні періоди: від інкубаційного до 6-тижневого віку, але точні дані про тривалість імунітету часто відсутні.
Важливо також зменшити антигенну відстань між вакцинами та циркуляційними штамами вірусу, оновлюючи вакцини відповідно до змін у штамах. Докази зв’язку між антигенною відстанню та рівнем захисту в основному стосуються інактивованих вакцин, хоча для інших типів це питання менш досліджене. Науковці ЄС працюють над стандартизованими методами розрахунку антигенної відстані та рекомендаціями щодо складу вакцин.
Для екстреної вакцинації потрібні препарати, не обмежені віковими чи іншими чинниками.
Як повідомлялося, метод ІФА підходить для діагностування грипу і в свійської, і в дикої птиці.
