Федір Андрощук три місяці тому подав заяву на звільнення з посади директора Національного музею історії України, а зараз за кордоном перебуває як громадянин Швеції, про що попередив Міністерство культури та стратегічних комунікацій. Про це він заявив у коментарі, який музей поширив серед ЗМІ, його цитують “Суспільне” й “Вечірній Київ”.
Удень 5 грудня народна депутатка від “Голосу” Соломія Бобровська повідомила, що зверталася в міністерство щодо виїзду Андрощука. Діставши відповідь, вона зробила висновок, що музейник з “іншими громадянствами” виїхав за кордон у відрядження, а потім “загубився на відкритті виставки в Литві”. Термін його відрядження минув 20 вересня.
Андрощук каже, що його перебування в Україні було тимчасовим і визначеним дією й умовами контракту з Мінкультом.
“Я є громадянином Швеції, де проживаю постійно вже майже 25 років і де сплачую податки. Це мені дає необмежене право тут перебувати й користуватися всіма правами громадянина ЄС. Моє перебування в Україні було тимчасовим і визначеним дією й умовами контракту з Міністерством культури, який кожна зі сторін має право розірвати, якщо вважатиме, що інша сторона не виконує свої зобов’язання. Про моє громадянство Швеції міністерство було попереджено і знало, що там мій дім. Тому по факту у відрядженні я не у Швеції, а в Україні. Я живу постійно у Швеції, а не в Україні”, – заявив він.
Роботу в музеї Андрощук назвав “гуманітарною допомогою Україні”. За його словами, музей під час війни “працює, заробляє кошти державі й став відомим у світі” завдяки його імені та шведському громадянству.
“Саме Швеція прийшла на допомогу музею в перші дні війни, зібрала кошти, завдяки яким музей зробив чудову виставку “Дохристиянські вірування України”, а також підтримує низку інших виставкових проєктів. Усе, що музей зробив під час моєї каденції та не зробила Українська держава, викладено в моєму звіті. Цей звіт я подав разом із заявою про звільнення три місяці тому, оскільки міністерство не знайшло можливості продовжити мені відрядження у зв’язку з необхідністю виконання наукового проєкту “Швеція та Україна в історії музейних колекцій і виставкових наративах”. Цей проєкт підтримує Швеція, а не Україна”, – додав Андрощук.
Зараз він працює над шведською частиною проєкту, каже науковець. За словами Андрощука, він пропонував Мінкульту взяти в цьому проєкті “пасивну участь”, але відомство не відповіло.
“Тому написав заяву про звільнення, де вказав і причини, через які звільняюся. До цього часу міністерство не сформулювало рішення, але моє рішення однозначне. Мені здається, на якісь мінімальні слова вдячності я заслуговую. Проте після того, що про мене написали окремі депутати, а також блогери дуже дивних поглядів і співчуваючі їм, мені важко буде знайти бажання колись іще зв’язуватися з українськими державними установами. Загалом дещо дивно, чому така інформація спливає саме зараз, і дуже прикро, що вона може незаслужено нашкодити музею”, – обурився він.
Контекст
Археолог і доктор історичних наук Андрощук очолив Національний музей історії України 2020 року, повідомляло об’єднання ICOM Ukraine. Проєкт “Локальна історія” уточнював, що він є фахівцем з історії вікінгів, захистив докторську дисертацію “Мечі вікінгів” 2014 року в Інституті археології НАН України.
