В Україні ухвалили закон про лобіювання, який набуде чинності 9 січня 2025 року. Але питання, на думку політолога Олега Постернака, у тому, як цей закон зможе обмежити непрямий політичний вплив найбільших компаній і монополістів на законодавців. Про це він написав у своєму Facebook.
Медичний ринок, за словами Постернака, є одним із найприбутковіших. Лідерами постачань у роздрібні мережі медикаментів 2023 року, за його інформацією, стали компанії “Оптіма” із часткою 45,4%, і БаДМ – 42,7%. Вони контролюють приблизно 90% ринку постачання ліків в аптеки, а обсяг їхніх продажів сягає більше ніж 150 млрд грн.
Постернак стверджує, що зниження цін на ліки має стати функцією держави, але це, на його думку, навряд чи збігатиметься з бажанням великих компаній.
“Очевидно, українці не повинні купувати ліки в аптеках дорожче, ніж їх купують європейці. Також очевидно, що доступ до ліків в умовах війни має бути максимально полегшений, особливо для важкохворих. Зараз до розгляду в парламенті наближається закон, який захищає права громадян і дає можливість купувати ліки за доступними цінами”, – написав політолог.
Він наголосив, що виникає питання, як великі бізнес-гравці реагуватимуть на ці законодавчі ініціативи і які інструменти вони будуть застосовувати задля впливу на державні рішення.
“У парламенті народні депутати заявляють, що два посередники штучно створили в Україні монополію торгівлі ліками (наприклад, YouTube [нардепки, лідерки “Батьківщини”] Юлії Тимошенко). У Раді створена також відповідна тимчасова слідча комісія”, – наголосив Постернак.
Контекст
Верховна Рада ухвалила закон про лобіювання 23 лютого 2024 року. Він має регулювати взаємодію між посадовцями, органами держвлади, місцевим самоврядуванням із “зацікавленими сторонами і суб’єктами лобіювання”, а також установити механізми контролю за лобістською діяльністю.
Ухвалення цього закону було однією з рекомендацій Єврокомісії, із виконанням яких ЄК пов’язувала початок переговорів щодо вступу України.
