КЗ КОР “Вишгородський історико-культурний заповідник” продовжує реалізацію грантового проєкту «Вишгород стародавній», що втілюється за підтримки Українського культурного фонду та Благодійного фонду «МХП – Громаді» в межах конкурсної програми «Культура. Регіони»
Про це повідомляє інформаційний портал «Легендарний Київ» з покликанням на Вишгородський
історико-культурний заповідник.
Головна мета проєкту — розкрити та показати історичну спадщину міста Вишгорода, зосереджену навколо пам’яток археології національного значення.
Нещодавно завершились роботи із укріплення, належної фіксації та реставрації історичного артефакту – старовинного пірофілітового саркофагу ХІІ-ХІІІ століття, який розташований на території Храму святих страстотерпців князів Бориса і Гліба.
Саркофаг було випадково виявлено у 1853 р. на городі вишгородського священника Михайла Сікачинського поблизу Борисоглібського храму. Біля похованого лежала бронзова церковна печатка, а на пальці – перстень. Після побудови цегельного храму святих страстотерпців Бориса і Гліба у 1863 році за проєктом архітектора Костянтина Тона, саркофаг було встановлено біля північної стіни храму на постаменті. За радянської доби плити були розтягнуті по городах місцевими мешканцями й лише після реконструкції церкви в 1990-х рр. знайдені, зібрані та встановлені біля храму, але вже біля південної стіни.
Споруджено гробницю з так званого овруцького шиферу чи пірофіліту, порізаного на плити, які скріплені залізними скобами. Цей камінь є однією з найбільш рідкісних сланцевих порід і зустрічається лише в одному місці – на Овруцькому кряжі на півночі Житомирщини. Міцність матеріалу і легкість його обробки зумовили не лише широкий попит на вироби з пірофіліту в межах Київській Русі, але і їх експорт в інші країни. Шиферні саркофаги цього типу являли собою прямокутний ящик із шести плит і на теренах Русі були найпоширенішими.
Зазвичай в саркофагах з овруцького шиферу ховали князів та церковних сановників. Наявність церковної печатки може означати належність небіжчика до числа священнослужителів високого сану, але предмет міг потрапити до могили і випадково. В церкві свв. Бориса і Гліба та біля неї могли знаходитись і інші поховання в саркофагах, рештки яких були знайдені археологами під час розкопок.
З часом саркофаг почав руйнуватися під впливом погодних умов та нестійкої дерев’яної основи, яка покосилася під вагою плит і ця ситуація могла спричинити ще більші руйнування. Тому у процесі здійснення пам’яткоохоронної діяльності Вишгородським історико-культурним заповідником було прийнято рішення розібрати саркофаг, оцифрувати та встановити на новий металевий каркас.
Саркофаг 12-13 ст. знаходиться на памʼятці археології національного значення Городище літописного міста Вишгород 11-13 ст.(охоронний №100007-Н, Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.09 р. № 928.).
Саркофаг біля Борисоглібського храму завжди викликав щире здивування туристів, які дізнавалися, що це – автентичний саркофаг, у якому був похований якийсь знатний вишгородець понад вісім сотень років тому.
Завершення проєкту – вже у вересні!
Ми готуємо лекції, публічні покази, екскурсії, презентацію фільму й 3Д-реконструкцій. Це буде не просто розповідь про минуле – це буде зустріч із живою історією Вишгорода.
Слідкуйте за анонсами, аби не пропустити події, які змінять ваше уявлення про славетне і давнє місто над Дніпром!
Проєкт «Вишгород стародавній» реалізується за підтримки Українського культурного
фонду та
Благодійного фонду «МХП – Громаді».
