Козівництво до початку повномасштабного вторгнення почало стрімко розвиватись, але нині спостерігається припинення нарощування поголів’я, закриття ферм. Так, на початок 2025 року налічувалося близько 250 тис. голів кіз, що на 15% менше, ніж у 2021 року.
Про це в журналі The Ukrainian Farmer пише Наталія Якименко, заступниця голови ГС «Вівчарство та козівництво України».
Обсяг виробництва козячого молока з 2019 року скоротився з 200 тонн до 151,8 тонн у 2023 році.
Однак ситуація поступово стабілізується, стверджує вона.
На думку Наталії Якименко, розвиток козівництва поки що хаотичний і не організований.
«Більшість поголів’я утримується у приватному секторі, ‒ зазначає вона. ‒ Переважно в Україні розвивається молочне козівництво з подальшим переробленням на сир або інші молочні продукти. На жаль, м’ясного напряму в нас немає через низку проблем, але, на мою думку, ми тільки на початку становлення козівництва, і ще багато питань маємо вирішити».
Завдяки плідній співпраці асоціацій і Мінагрополітики вперше з часів незалежності України вдалося у 2021 році запровадити для козівників державну дотацію ‒ 1 тис. грн на козоматку, підкреслює Наталія Якименко. Після повномасштабного вторгнення у 2022 році фінансування припинили. А торік дотації поновили, збільшивши до 2 тис. грн на голову. Це допомогло фермерам частково компенсувати витрати на утримання тварин, зауважує вона.
«Однак галузь потребує більш системної підтримки, зокрема в галузі ветеринарного контролю та реєстрації тварин, ‒ вважає експертка. ‒ Окремо треба розбирати питання розвитку генетики. З огляду на низку законодавчих змін, які дають змогу малим фермерам гідно продавати продукцію, зокрема козині сири, настає час приводити козівництво в Україні до певних стандартів, якщо ми хочемо розвивати галузь».
