Українським територіальним громадам, які з тих чи інших причин не встигли розробити комплексні плани просторового розвитку (КППР) до січня 2025 року, що передбачало законодавство, дадуть на цей процес іще кілька років.
Наприкінці липня парламент у першому читанні ухвалив відповідний законопроєкт №13437. Його співавторами стали голова партії “Слуга Народу”, народний депутат й очільниця профільного Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк та низка її колег-однопартійців.
Для прифронтових громад, які офіційно включені до списку територій, де йдуть бойові дії, як пояснюють у політичній силі “Слуга Народу”, встановлять граничні терміни подачі комплексного ППР до 3 роки після припинення або скасування воєнного стану. Водночас для тилових громад – до 1 січня 2028 року. На зараз, додають у партії, вже майже третина тергромад (495 зі 1469) працюють над розробленням комплексних планів просторового розвитку.
Цей законопроєкт, ініційований “Слугою Народу” та Оленою Шуляк, став результатом Конгресових слухань, які пройшли наприкінці червня та які очолив заступник керівника Офісу глави держави Віктор Микита та організувала керівниця Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, депутатка Київської міської ради Лілія Пашинна.
“Верховна Рада, наш профільний регіональний комітет, партія “Слуга Народу” йдуть назустріч громадам, тому я подала відповідний законопроєкт у максимально короткі терміни, відколи нас про це попросили громади та регіони, а парламент одразу дав старт цьому процесу, який пролонгує терміни розроблення КППР. Ми врахували пропозиції керівників громад, обласних адміністрацій і рад, міністерств і всіх стейкхолдерів. У нас є підтримка Президента Володимира Зеленського, є підтримка Офісу Президента в особі Віктора Микити – як у тому, що стосується безпосередньо роботи над КППР, так і загалом у нашій важкій роботі з мінімізації корупції в містобудівній сфері“, – зазначила Олена Шуляк.
КППР: що треба знати громадам
Комплексний план просторового розвитку, пояснюють у партії “Слуга Народу”, є одночасно й містобудівною документацією на місцевому рівні, і документацією із землеустрою. План охоплює всю територію громади та не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку.
КППР поділяє територію громади на функціональні зони: землі під житлову забудову, промислового, рекреаційного призначення тощо. Тобто громада визначає, які території будуть пріоритетними для інвестицій та створення робочих місць, які – для розвитку соціальної інфраструктури (будівництва шкіл, лікарень тощо), а які необхідно берегти для біологічного різноманіття.
На відміну від детального плану території (ДПТ), комплексний план просторового розвитку розробляється на всю її територію, а не лише щодо точково визначених територій у складі громади. І затверджується з обов’язковим урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Результати розроблення КППР обов’язково мають бути в електронному вигляді.
Створення КППР має три етапи: підготовчий, основний і завершальний.
До підготовчого етапу відносяться зокрема: ухвалення рішення про розроблення; формування робочої групи; збір вихідних даних; затвердження завдання на розроблення; визначення розробника. Під час основного етапу потрібно зокрема: передати розробнику вихідні дані; розробити КППР; провести стратегічну екологічну оцінку; провести громадські слухання проєкту; розглянути проєкт архітектурно-містобудівною радою; узгодити проєкт з ОМС суміжних територіальних громад. На завершальному етапі проєкт затверджують та оприлюднюють.
Підготовчий етап займатиме приблизно 31 тиждень, основний – приблизно 50 тижнів.
Комплексний план просторового розвитку – це захист від незаконних забудов, самовільного будівництва та шахрайства в містобудуванні, наголошують у партії “Слуга Народу”. Він гарантує довгостроковий і стабільний розвиток громади, незалежно від змін влади. Водночас це не “застиглий” документ. Він може коригуватися та оновлюватися, адже потреби громади можуть змінюватися, особливо під час війни.
“Комплексні плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний знак “стоп” різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різного шахрайства у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація зрештою означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС, оскільки йдеться, повторюсь, про щонайменше на 10-20% більші надходження”, – резюмувала Олена Шуляк.
