Багатоплідність свиноматок має і зворотній бік ‒ певну кількість слаборозвинених новонароджених поросят. Аби їх виходити, агрофірма «Світанок» (Харківська область) має резерв ремонтних свинок ‒ майбутніх мачух, щоб такі поросята вдосталь отримували молока.
Про це в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer розповів головний технолог свинокомплексу агрофірми «Світанок» Костянтин Бойко.
«Адже материнське молоко не замінити нічим», ‒ підкреслив він.
Окрім того, в господарстві запровадили систему випоювання поросят замінником незбираного молока на опоросі.
«Так і в Данії роблять, ‒ зауважив Костянтин Бойко. ‒ Саме завдяки додатковій системі випоювання молоком у них менший відсоток мачух, відповідно, менше залучено до вигодовування поросят свиноматок і ремсвинок».
Слабонароджених поросят агрофірма «Світанок» також підтримує енергетичним напоєм. У результаті середня вага відлучених тварин на рік становить 6,1-6,2 кг.
«Відлучаємо поросят фактично на 23-24-й день від народження. Однак правильно рахувати за лактаційними днями свиноматки, як це робить програма AgroSoft, ‒ зазначив Костянтин Бойко. ‒ То згідно з програмою, поросят ми відлучаємо на 27-28-й лактаційний день свиноматок і мачух. Далі на дорощуванні ще 3-4 станки малих поросят випоюємо замінником молока, кашками. Це дає результат: на відгодівлі вони на 3-4 кг важчі за інших».
Загалом середні добові прирости на відгодівлі становлять 1,03 кг, на дорощуванні ‒ 480 г, уточнив він.
«Щоб отримувати більше поросят данської генетики, потрібні клопітка робота, якісний менеджмент й умови утримання, ‒ резюмував Костянтин Бойко. ‒ Нині багато хто переходить на інші генетики, які дають змогу мати хоч і менше поросят, але більших. Та й догляд за ними простіший. Але економіка все одно на користь данської генетики. Вона найприбутковіша для свинокомплексу».