Не всі шари кукурудзяного силосу в траншеї втрамбовуються дуже добре: верхній утрамбовується на 20-25% гірше. Відповідно повітря в них проникає глибше і процеси псування тривають довше, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Наприклад, за щільності 180 кг сухої речовини/м³ повітря проникає до 60 см на день. Тобто маса, яку відбирають зі швидкістю 30 см на день, окислюється протягом 5-7 днів.
Якщо ж плівка біля зрізу відкривається не з розрахунку відбору 1-2 дні, а на 5-7 днів, то повітря проникає навіть глибше, а процеси псування стають ще критичнішими. Саме з цієї причини утворюється «верхняк», тобто зіпсований верхній чорний шар.
У таких випадках, особливо якщо не використовується біологічний консервант для покращення аеробної стабільності, верхній шар обробляють хімічними консервантами. Вони подовжують аеробну стабільність, і силос хоч і довше окислюється, але починає псуватись на 10-14 днів пізніше. Цього вистачає, щоб використати корм до початку псування.
Найактивніші речовини хімічних консервантів ‒ сорбінова, бензойна та пропіонова кислоти та їхні солі. Не всі вони добре розчиняються у воді та проникають углиб утрамбованої маси. Краще використовувати спеціалізовані продукти (кофасіл маїс, кофа грейн): вони безпечні, поєднують кілька активних речовин, мають низький коефіцієнт поверхневого натягу та проникають углиб маси до 50 см.
