Майже через чотири десятиліття після аварії на Чорнобильській АЕС українські фермери можуть повернутися до землеробства в регіоні, який колись вважався назавжди втраченим
Про це повідомляє інформаційний портал “Легендарний Київ” із покликанням на сайт T4.com.ua
Нове міжнародне дослідження підтвердило: значна частина територій за межами зони відчуження вже не становить радіаційної загрози і може безпечно використовуватись для вирощування сільськогосподарських культур, пише T4.
У 1986 році внаслідок вибуху четвертого енергоблоку АЕС у повітря потрапили колосальні обсяги радіоактивних ізотопів, які забруднили ґрунти, воду і рослинність навколо. Особливо небезпечними стали цезій-137, який має період напіврозпаду близько 30 років, і стронцій-90, що легко засвоюється рослинами. Щоб зменшити ризики для населення, радянська влада створила 30-кілометрову зону відчуження навколо станції та другу — зону обов’язкового відселення, де проживання і землекористування залишилися обмеженими.
Вчені з Великої Британії та України повернулися до цих територій і провели повторні дослідження ґрунтів та рівнів гамма-випромінювання. Вони з’ясували, що доза опромінення, яку можуть отримати сільськогосподарські працівники, не тільки значно нижча за допустимі межі в Україні, а й нижча за природний фон радіації у багатьох регіонах світу. Рівень цезію-137 у ґрунті також виявився безпечним для більшості звичних сільгоспкультур.
Щоб перевірити практичну доцільність своїх висновків, дослідники заклали тестову ділянку в Житомирській області площею 100 гектарів, де вирощували картоплю, кукурудзу, соняшники та зернові. Паралельно вони розробили методику оцінки здатності ґрунту передавати радіоактивні речовини в рослини. За результатами випробувань вчені дійшли висновку: за умови належного контролю Україна може повернути до сільського господарства до 20 000 гектарів території в межах зони обов’язкового відселення.
Втім, не всі культури однаково безпечні: бобові рослини — зокрема горох, квасоля й сочевиця — залишаються небажаними через схильність до накопичення радіонуклідів. Дослідники наголошують, що успіх подібного відновлення залежить від поєднання наукового підходу і чітких регламентів.
Нагадаємо, київський музей “Чорнобиль” закривається на реконструкцію та оновлення експозиції