19 січня військова омбудсменка України Ольга Решетилова повідомила у Facebook, що за 20 днів її роботи на цій посаді їй надійшло 3876 звернень.
“За 20 днів на посаді уповноваженої президента України з питань захисту прав військовослужбовців і членів їхніх сімей до мене надійшло 3876 звернень. Вони надходять у різний спосіб: на опубліковані телефонний номер і пошту, повідомленнями в особисті месенджери, офіційними листами на Офіс президента, через Міністерство оборони, під час зустрічей або відвідування шпиталів”, – написала вона.
Військова омбудсменка зазначила, що частина звернень (302) не стосувалися захисту прав військовослужбовців, їх спрямували за призначенням, ще частина була стосовно консультацій чи роз’яснень.
“Решта звернень по суті. Хоч в кожному з них індивідуальна проблематика, загалом, звісно, уже можна побачити тенденції та окремі блоки проблемних питань. […] У нас є два рекордсмени по кількості звернень – це ненаправлення на військово-лікарські комісії і лікування та проблема переміщення між підрозділами”, – повідомила Решетилова.
За її словами, із власного досвіду вона знає, що “деякі військовослужбовці зловживають можливістю проходження ВЛК” і що “командири в умовах катастрофічного дефіциту особового складу не можуть собі дозволити направляти на лікування за найменшої скарги”.
“Але. Серед звернень, які отримала я, – ненаправлення на лікування після поранень, на термінові і планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки і гострі постравматичні розлади тощо. Не складно зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань низька, а рівень смертності серед військовослужбовців у зв’язку із захворюваннями буде рости. Окрім того, у випадку нелікованого психічного розладу військовослужбовець може становити небезпеку чи то для себе самого, чи то для побратимів”, – пояснила Решетилова.
Вона наголосила, що “зі звернень видно, що не виконувати рекомендації медиків, навіть власного підрозділу, дуже часто є позицією командира” без “жодного індивідуального підходу і розгляду”.
“Військовослужбовці місяцями страждають від хвороб і, зрештою, дуже часто просто йдуть у СЗЧ [самовільне залишення частини], щоб отримати медичну допомогу. […] Ми розбираємося в кожному окремому випадку, іноді мені доводиться в ручному режимі особисто телефонувати командирам, пояснювати ситуацію і просити, щоб підписали рапорт. Але так не має бути. Увага до стану здоров’я військовослужбовця має стати пріоритетом як військових медиків, командирів підрозділів, так і всієї системи загалом”, – вважає Решетилова.
Коментуючи звернення щодо переведення між військовими частинами, військова омбудсменка наголосила, що “дуже часто командири не виконують наказ про переведення або спеціально переводять військовослужбовців усупереч їхній волі на інші посади, що ускладнює виконання наказу”.
Контекст
Про плани ввести посаду військового омбудсмена міністр оборони Рустем Умєров розповідав ще 10 вересня 2023 року. “Наше міністерство, найвірогідніше, введе нову посаду військового омбудсмена, який зосередиться на найбільших потребах наших воїнів”, – сказав він.
Призначення військового омбудсмена 30 грудня 2024 року анонсував президент Володимир Зеленський. Він говорив, що обрав “сильну кандидатуру”.
Того самого дня Зеленський призначив на цю посаду Решетилову.
