У Львові на вулиці Княжа, що з’єднує Кривоноса і парк Високий замок, розташувався будинок, який побудував архітектор Тадеуш Врубель. Там збереглася квартира, інтер’єри якої майже не змінилися за 100 років.
Про це пише “Львів. Архітектура модернізму”.
Архітектор-модерніст Тадеуш Врублель у 1928 році виконав проєкт для сім’ї Зиґмунта і Анни Галлетів. Звели будинок до 1930 року під керівництвом інженера Єжи Нехая. Будинок належав Галлетам, а частина здавалась в оренду.
Інтер’єри однієї з квартир практично не змінені з часу побудови будинку. Тут анфіладне планування. Кімнати запроєктовані навколо холу-гардеробу. Справа від дверей на кухні знаходиться котел, з якого тепло розходилось по батареях на всю квартиру. Конструкція збережена в первинному вигляді. Також на кухні зберігся оригінальний керамічний умивальник.
У кімнатах можна побачити збережений паркет і столярку вікон, вона рідна по всій квартирі. Під вікнами знаходяться дерев’яні панелі.
Ванна також мало змінилася за сто років. Котел для підігріву води фірми “Гермес” висить у недоторканому вигляді. Тут також збереглися сантехніка і умивальник.
А найголовніша особливість кімнати — таке собі джакузі — ванна, до якої треба спускатись по східцях з хромованими поручнями.
У спальні посередині розташоване ліжко, вже сучасне, проте з обох боків його оточують дерев’яні ар-декові шафи, конструкція яких переходить в антресолі над ліжком. Ще тут можна побачити шахту для батареї, яка одночасно слугує тумбочкою. Конструкції обігріву замасковані під декоративною решіткою-ширмою з латуні.
Особливість квартири — мармурова зала, яку використовують як вітальню. Всі стіни в кімнаті облицьовані різнорідним кольоровим мармуром. Проте, мармур штучний. На підлозі лежить старий віденський килим. Стіл теж ар-дековий.
Увагу привертають також шахти для батарей, розташовані одне навпроти одної, оформлені як каміни. На них ар-декові решітки з фігурами чоловіка та жінки.
Варто зазначити, що схожі квартири в міжвоєнні десятиліття не були чимось надзвичайним, радше типовими помешканнями, які могли собі дозволити багаті люди. Фризи, штучне мармурове облицювання чи меблі – тиражувались і були в багатьох квартирах того часу. Унікальним можна вважати хіба стан збереження помешкання, адже таких квартир в Львові майже не залишилось.
Дивіться, як у Львові відреставрували бібліотеку XIX століття Ірина Маймур 16 травня 2024
Фото: “Львів. Архітектура модернізму”
