Минулого року ми писали про 19 історичних будівель Києва, які руйнували у 2023-му. Тоді серед постраждалих опинилися будівлі, що вважалися візитівками столиці.
У 2024 році ситуація не покращилась: закриття річок у колектори, пожежі в історичних будівлях та забудова територій із культурною спадщиною поставили під загрозу історичні пам’ятки Києва.
Закриття річки Либідь у колектор
На початку липня депутати Київради проголосували за рішення засипати частину річки Либідь для облаштування заїздів в Ocean Mall. У відповідь активісти звернулися до міської прокуратури, а також створили петицію про заборону закриття міських річок у колектори. За два дні вона набрала необхідну кількість голосів.
Автор петиції зазначав, що для надійної роботи дощової каналізації передбачалося реконструювати основні колектори, зокрема русло річки Либідь, збільшивши їхню пропускну спроможність. Закриття річки в бетонний колектор може викликати екологічні проблеми: ускладнення очищення стоків, зниження водопроникності ґрунту через асфальтування, неконтрольовані підтоплення та аварії.
Крім того, відкриті водойми й зелень навколо них сприяють охолодженню міста в періоди спеки. Бетон і асфальт, навпаки, посилюють перегрів, тоді як вода підвищує вологість і зменшує забруднення повітря. Природні зони біля річок також знижують стрес і покращують ментальне здоров’я містян, що особливо важливо під час війни.
Віталій Кличко не підтримав петицію. За його словами, “зазначені в петиції аргументи не можуть бути прийняті як такі, що заслуговують на увагу”.
Тарілка на Либідській
22 листопада, попри відкриті кримінальні провадження та безліч публікацій у ЗМІ, Київрада підтримала рішення про передачу земельної ділянки під ”Літаючою тарілкою” Флоріана Юрʼєва під забудову.
Передали одразу дві ділянки — на вулиці Антоновича, 180 та вулиці Лужевського, 3. Наразі на Антоновича ведеться будівництво в охоронних зонах памʼятки, що прямо заборонено законом. Ділянка на Лужевського передається під майбутню забудову, при цьому картографія ділянки включає частину памʼятки. Тобто дійсна памʼятка, що включена до Державного реєстру, передається також під нове будівництво.
Раніше в Мінвідновленні повідомляли, що ”Літаючу тарілку” збережуть, проте ТРЦ Ocean Mall поряд продовжать будувати. До цього активісти закликали захистити “Тарілку”, впритул до якої зводять торговельний центр.
Нагадаємо, що ТРЦ Ocean Mall зводять поруч із будівлею Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації. Ділянку там придбали ще у 2012 році. Забудовник має дозвіл на будівництво і використання частини “Тарілки” на 20 років, одна лише за умови реставрації модерністської споруди.
Дворик із воронами на Рейтарській
На початку липня Київрада передала під забудову ТОВ “Центр Регіонального Розвитку” дворик із воронами на Рейтарській.
У відповідь кияни створили петицію із закликом захистити локацію. Вони зазначили, що забудовник раніше пов’язувався з Вагіфом Алієвим, ексконсулом росії. Тепер ним є Дмитро Ароцкер, який раніше входив до наглядової ради компанії “Мандарин Плаза”, співвласником якої також був Алієв.
Тож містяни вимагають скасувати рішення Київради, а також змінити цільове призначення ділянки для забезпечення охорони об’єктів культурної спадщини, на категорію “землі історико-культурного призначення”.
Літературний сквер
У жовтні стало відомо, що Київрада планує передати під забудову частину Літературного скверу на вулиці Олеся Гончара.
На початку цього року тут зрубали дерева, щоб звести житловий комплекс. До цього земельна комісія КМДА передала ТОВ “Молодіжний житловий комплекс “Оболонь” земельну ділянку в сквері для будівництва й обслуговування житлового будинку наприкінці 2023 року.
Наприкінці жовтня 2024 року кияни зареєстрували петицію із закликом захистити Літературний сквер від забудови. Вона зібрала необхідні голоси.
У зверненні містяни вимагають надати скверу статусу пам’ятки та закріпити охоронні зони як пам’яткам, визначити та юридично закріпити історичні межі скверу включно з наявними проїздами навколо нього та з ділянкою за адресою Б. Хмельницького, 80Б, не продовжувати договори оренди із забудовником на даній ділянці й повернути громаді всі ділянки, які мають відношення до Літературного скверу, а також проїздів навколо нього. Кияни також закликають перевірити відповідність встановленого будівельного паркану поточним дозволам і замірам, а за їхньої відсутності — демонтувати будівельний паркан.
Садиба Зеленських
У червні 2024 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав дозвіл на знесення садиби Зеленських, збудованої у 1890 році. Це викликало обурення громадськості, адже раніше Департамент охорони культурної спадщини КМДА заявляв, що знесення садиби буде незаконним, і звернувся до правоохоронців із вимогою притягнути винних до відповідальності.
У червні Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовився зупиняти дію рішення Київського окружного адміністративного суду, яке дозволяло будівництво ЖК “Тургеневъ” на місці садиби. Водночас КМДА публічно заявила, що не заборонятиме це будівництво.
19 липня забудовник демонтував садибу Зеленських, посилаючись на видані містобудівні умови. Подія викликала хвилю протестів: понад тисячу людей зібралися під стінами КМДА, що стало одним із найбільших протестів на захист культурної спадщини з початку повномасштабного вторгнення.
Згодом було відкрито кримінальне провадження за фактом руйнування будівлі. Київська міська прокуратура та громадська організація “Спадщина” подали касаційні скарги на захист будівлі, але Верховний Суд відхилив їх у серпні. Суд визнав законною видачу містобудівних умов на реконструкцію садиби, попри її статус памʼятки історії та архітектури.
У листопаді 2024 року активісти ГО “Спадщина” презентували концепцію відновлення садиби Зеленських. Проте пізніше Верховний Суд остаточно визнав законним її знесення. За словами активіста Дмитра Перова, це рішення створює прецедент для руйнування інших пам’яток.
Спільнота “Спадщина. Київ”, яка захищала будівлю в судах та розробляла облікову документацію на статус пам’ятки, повідомила, що активісти подали скаргу до Європейського суду з прав людини через незаконне знесення садиби.
Лісопильня Сніжка
У листопаді комунальники демонтували незаконно встановлений банер на лісопильні Сніжка 1902 року, що імітував фасад історичної будівлі. Це сталося після численних скарг жителів на гарячу лінію “1551”. Коли банер прибрали, стало зрозуміло, що будівлю майже повністю розібрали.
Влітку цього року Департамент охорони культурної спадщини КМДА погодив тут концепцію нового будівництва — планують звести 9–12-поверховий ЖК “Турівський”.
Нагадаємо, що лісопильню намагалися демонтувати ще у 2023 році. Тоді профільні відомства не надавали дозволів і погоджень на будівельні роботи, а контрольна картка на паркан була прострочена. У співпраці з Департаментом територіального контролю міста Києва вдалося зупинити демонтаж. А правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом умисного пошкодження та руйнування.
Однак уже 19 червня 2024 року земельна комісія Київради погодила передачу земельної ділянки лісопильні Сніжка ТОВ “Форвард-А” для будівництва й обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Уже 30 червня будівництво ЖК на місці пам’ятки підтримала й постійна комісія з питань збереження та захисту культурної спадщини.
Фундаменти палацу Кирила Розумовського
У березні 2024 року ТОВ “Собі” почало роботи на території фундаментів палацу Кирила Розумовського в Печерському районі, заявивши про “капітальний ремонт”. Під час робіт було зруйновано частину 171-річної будівлі інженерних служб Київської фортеці 19 століття, а також розпочато нове будівництво. Національна поліція зупинила роботи, але забудовник продовжив заливати фундаменти бетоном.
Роботи вплинули на сусідній Будинок українського військового округу, що перебуває в охоронній зоні. На будівлі з’явилися тріщини від фундаменту до горища. Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав припис про повну зупинку робіт, а прокуратура відкрила кримінальне провадження. Фундаменти отримали статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини.
Інститут археології НАН України звернувся до Мінкульту та забудовника з проханням дослідити археологічну знахідку. Однак активіст Дмитро Перов заявив, що забудовник планує накрити фундаменти бетонною плитою, а будівлю 19 століття демонтувати. За його словами, проєкт отримав погодження від Департаменту охорони культурної спадщини, хоча на засіданні розглядали проєкт реставрації фундаментів.
У грудні активісти зареєстрували петицію із закликом зберегти фундаменти палацу та створити на цій території “живий музей історії”. Вони пропонують облаштувати інтерактивний простір із експозиціями знайдених артефактів та історією козацької еліти, змінити цільове призначення ділянки для охорони культурної спадщини та заборонити будь-яке нове будівництво.
Наразі триває боротьба за збереження цієї унікальної археологічної пам’ятки.
Будинок купця Логвінова
У листопаді Київрада передала під забудову будинок купця Логвінова 1898 року на вул. Малевича, 127.
Спочатку двоповерхова будівля в стилі історизму у 1949 році отримала третій поверх для транспортного училища. У 2000-х тут працювала Служба збору виручки КП “Київпастранс”, а у 2021 році будинок перейшов до ТОВ “Тауер групп” Вадима Столара.
Це одна з останніх історичних будівель на цій вулиці, де більшість забудови знесли за радянських часів для промзони. На місці будинку планують звести багатоповерховий житловий комплекс із під’їздами через нову трасу, що пролягатиме руслом річки Либідь.
Паркінг та протирадіаційне укриття біля Пейзажної Алеї
У Києві планують звести підземно-наземний паркінг на 320 місць і протирадіаційне укриття на пров. Киянівському, 13-21, поруч із Пейзажною Алеєю. Територія зараз зайнята старими гаражами, більшість із яких були зведені самовільно ще за радянських часів. Їх почали зносити у 2021 році.
Детальний план території (ДПТ), який розглядатиме Київрада, передбачає витрати на паркінг у розмірі 225 млн грн. Наразі невідомо, чи фінансуватиметься проєкт із міського бюджету, чи залучатимуть інвесторів. Активісти ГО “Пасажири Києва” скептично оцінюють економічну доцільність проєкту, посилаючись на досвід Зоопаркінгу, який залишається збитковим.
Заступник міського голови Володимир Бондаренко пояснив, що будівництво паркінгу та укриття допоможе вирішити проблему хаотичного паркування на Великій Житомирській і прилеглих вулицях, а також створить безпечне укриття для місцевих жителів і туристів.
Проєкт включає дитячий майданчик та оглядові зони, а також завершення великого туристичного маршруту, який починається на Співочому полі й закінчується на Львівській площі. Будівництво заплановано в межах історичного ареалу та зон охорони пам’яток, тому перед початком робіт необхідно провести археологічні дослідження. Мінкульт вже надав дозвіл на ці дослідження.
Режим використання території дозволяє нове будівництво за дотримання певних обмежень, зокрема висотних. Паркінг не створюватиме нових архітектурних акцентів і збереже історичний масштаб забудови, запевняють у КМДА. Однак активісти критикують пріоритетність цього проєкту, вказуючи на недостатню увагу до розвитку громадського транспорту.
Садиба Бонадурера
У листопаді Департамент охорони культурної спадщини КМДА відмовив у наданні садибі Бонадурера 1878 року на вул. Грушевського, 4Б, статусу пам’ятки. За словами активіста Дмитра Перова, це сталося після звернення Ігоря Ніконова, засновника KAN Development. Перов створив петицію із закликом надати будівлі захисний статус.
Раніше у 2021 році Київська міськрада передала ділянку на Грушевського, 4Б під забудову. Будинок короткий час перебував у реєстрі історичних будівель, але це рішення скасували через суд. У 2015 році остаточне рішення визнало будівлю такою, що не має історичної цінності.
У лютому 2022 року КМДА затвердила містобудівні умови для зведення офісно-готельного комплексу “Столичний” на цій ділянці. Проєкт передбачає два 10-поверхові будинки з підземним паркінгом на 146 авто. Нещодавно будівництво офіційно схвалило ДІАМ.
“Будинок із хлібною лавкою”
У жовтні на вул. Ярославів Вал, 27 будівельники знов почали розбирати “Будинок із хлібною лавкою” — пам’ятку архітектури місцевого значення. Роботи проводили попри відкрите кримінальне провадження за статтями про руйнування пам’яток та самоправство.
Активісти зафіксували, що двері в будинок були відчинені, а всередині вже завезли будматеріали. Поліція, яка прибула на місце, опитала робітників. Ті заявили, що лише прибирають сміття та завозять матеріали, хоча в будівлі вже розібрані перекриття, залишились лише опорні балки, укріплені металом.
На об’єкті офіційно виконують “протиаварійні роботи”, проте активісти наголошують, що будинок стоїть без вікон, через які потрапляють опади і сміття. Раніше влітку робітники вже розбирали віконні рами та залишали будівлю відчиненою. Тоді активісти викликали поліцію через відсутність необхідних документів.
Нині робітники мають дозвіл на укріплення, але його відповідність фактичним роботам залишається під питанням. Слідчий пообіцяв перевірити документацію та долучити заяву активістів до кримінального провадження.
“Будинок із хлібною лавкою” — один із найстаріших зразків забудови Ярославового Валу. У січні 2024 року активісти консервували його вхід, але тривалий час будівля перебуває у занедбаному стані.
Дача Брадтмана
У Пущі-Водиці забудовник демонтував паркан біля Дачі Брадтмана 1914 року, памʼятки архітектури.
“Паркан розібрали, а будматеріали вже складують поруч із памʼяткою. Вночі невідомі намагалися проникнути до споруди, але їх вдалося зупинити”, — повідомив активіст Дмитро Перов.
Він нагадав, що памʼятку двічі підпалювали, останній раз — у лютому 2023 року. Тоді місцеві мешканці підозрювали забудовників ЖК Hvoya, який планують звести на місці садиби.
Дача, розташована на вул. Юнкерова, 37А, ймовірно, була спроєктована архітектором Едуардом-Фердинандом Брадтманом. Це унікальний зразок дерев’яної дачної архітектури з елементами необароко, неокласицизму та неоренесансу, прикрашений деревʼяним мереживом.
Історична будівля на Дмитрівській
У жовтні горіла історична будівля на Дмитрівській, 66Б. Невідомі облили її бензином і підпалили. Це не перший випадок — у 2018 році тут вже двічі горіло.
Будівля має тривалу історію. У 1899 році ділянка належала Тимофію Рибальченку, відставному солдату. Тут розташовувалася садиба з флігелем, який пізніше реконструювали під дитячі ясла. З 1920-х і до 1990-х років будівля залишалася дошкільним закладом. Ділянка займає 574 квадратних метри.
У 90-х ясла законсервували через зменшення кількості дітей. У 2013 році будівлю включили до програми відновлення дошкільних закладів, але в 2020 році міська влада передала її під інвестиційний проєкт. За умовами договору, частину будівель знесуть для будівництва багатоповерхового житлового комплексу, де дитячі ясла будуть на нижніх поверхах.
Проєкт реалізує приватне підприємство “Торгово-Транспортна Фірма “Меблі”, бенефіціаром якого є Михайло Гросу, батько співачки Аліни Гросу.
Будинок Олександра Неймана
У вересні з фасаду будинку Олександра Неймана 1899 року на вул. Івана Франка, 40, зняли частину історичних елементів та встановили пластикові двері.
Будівельники пояснили активісту Дмитру Перову, що планують відновити браму, однак замість дубових дверей встановили пластиковий склопакет з монтажною піною.
Перов зазначив, що робіт не погоджували, а Департамент територіального контролю Києва видав припис і склав адмінпротокол.
Історична садиба Мурашка
Наприкінці серпня на Малій Житомирській, 12 горів флігель історичної садиби Мурашка XIX століття. За словами очевидців, пожежу підпалили невідомі, але вогонь вчасно загасили.
Садиба, збудована у 1913 році, є пам’яткою історії. Тут жив і працював видатний український художник Олександр Мурашко. За радянських часів будівлю націоналізували, переобладнавши під комунальні квартири, а згодом відкрили Будинок культури сліпих.
У 2016 році садибу повернули місту після довгих судових суперечок. Розпочали протиаварійні роботи, на які виділили 1,5 млн грн. Однак з роками будівля почала руйнуватись: дах провалився, перекриття частково відсутні, вікна вибиті. У 2020 році відключили всі комунікації.
У 2021 році з’явився план створення на території садиби Міського культурного центру з музеєм родини Мурашка та творчими студіями. Попри це, садиба залишається в занедбаному стані, а математика Олександра Глухова, який відмовився виселятися, так і не переселили в нове житло.
Модерністський Палац культури імені Корольова
22 лютого ввечері на вулиці Василенка сталася пожежа у Палаці культури імені Корольова. Зала повністю вигоріла, стеля обвалилася, а хол із панно покрився сажею. Вестибюль залитий водою.
У 2020 році будівлю придбала корпорація Roshen для будівництва концертного залу. У конкурсі на найкращий проєкт перемогло норвезьке архітектурне бюро Snohetta. У 2021 році КМДА дозволила знести палац для реалізації проєкту.
Палац культури імені Корольова збудували у 1984 році за проєктом Валентина Єжова, головного архітектора Києва того часу. Це приклад радянського модернізму, оздоблений рідкісним вірменським вулканічним туфом. У цій будівлі знімали кліпи корейський бойз-бенд NCT U і данська співачка MØ.
Зруйновані пам’ятки столиці нагадують про необхідність не лише захисту, а й вивчення минулого і переосмислення значення міських просторів. Раніше ми писали, як виглядали колись найвідоміші пляжі Києва, де містяни відпочивали багато років тому.
Такі історії, як із садибою Зеленських і дачею Брадтмана, спонукають замислитися над тим, як кожен із нас може долучитися до збереження культурної спадщини. Нині є багато організацій, які зберігають, відновлюють і привертають до неї увагу.
Дивіться, як в Одесі волонтери відновили старовинні двері в будинку на Дерибасівській Наталія Габрух 30 листопада 2024
Фото: Дмитро Перов; Цегла; petition.kyivcity.gov.uа; Алла Бондаренко; ГО “Спадщина”; ДСНС; Макар Поліщук; “Мапа Реновації”; Олександр Глухов; Dimant/Вікіпедія
