276 
Доєднавшись своїм голосуванням на сесіях до карплюківської більшості, депутатка ІМР Скорик-Шкарівська («Голос») сама наліпила на себе клеймо зрадниці інтересів Ірпінської громади. Це та точка неповернення, коли виборці уже не пробачать твій вчинок. Але дуже хочеться повернути їх довіру або хоч якось відбілити власну заплямовану репутацію. Тому вона придумує, як виправдатися, зчесати гострі кути ненависті від людей, які повірили у її опозиційність до екс-мера Ірпеня Карплюка, якому вона наразі прислуговує. І знову ж громадська діячка Ростолопа фактично зриває її личину – особи, яка вичікувала моменту, аби вигідніше продатися.
У своєму другому дописі депутатка Скорик-Шкарівська жаліється на політичну кризу в Ірпені. І порівнює з особливостями самоврядування, що склалися в інших населених пунктах області – Гостомелі, Бородянці, Бучі.
Тому начебто прийшла до висновку, що Ірпінська міська рада має працювати – бо триває війна, місту треба бюджет, а вибори, образно кажучи, ще за високими горами.
Тобто дана особа відверто прикидається, що не розуміє: її голосування – це скринька Пандори для Ірпеня. Наслідки ухвалення незаконних рішень будуть руйнівними для громади.
Шалений дерибан бюджетних фінансів та природних ресурсів, налагоджений ще десятиліття тому екс-мером Карплюком та його оточенням, призупинився після відмови міського голови Олександра Маркушина скакати під новообличчівську дудку.
За це обраного населенням очільника міста лідер «Нових облич» зі своїми прихвостнями «упакував» до буцегарні. І наразі користується моментом, щоб максимально задовільнити свої бізнесові забаганки.
Зрозуміло, що заради цього Карплюк піде на все, бо на кону – мільярди. Купуються судові й правоохоронні структури. То що вже говорити за дешеву місцеву депутатку? А люди мають повірити у твою лабуду, що ти не зраджуєш, а робиш велике благо для громади, допомагаючи її дерибанити?
Тому знову ж громадська діячка Євгенія Ростолопа фактично зриває її личину – особи, яка вичікувала моменту, аби вигідніше продатися (відповідь на перший допис ми публікували раніше).
1. Вступ: позиціонування себе як «жертви обставин»
«Як депутатка від «Голосу», я завжди була в опозиції…»
Техніка:
Михайлина намагається привласнити імідж послідовної опозиціонерки, яка «вимушено» співпрацює з більшістю.
Насправді:
Після виходу Маркушина з «Нових облич» вона зробила вибір підтримати більшість, яка лишилася вірною Карплюку. Це свідома політична зміна орієнтирів, яку вона намагається приховати за фразами «не все так однозначно».
2. Війна як прикриття співпраці
«Ми пообіцяли одне одному єдність до перемоги…»
Маніпуляція:
Апелює до війни як до аргументу, чому опозиція стала владою. Це міксує поняття безпеки і підконтрольності, хоча мова йде не про бойові дії, а про політичну архітектуру влади в тилу.
3. Порівняння з іншими громадами
«У Бучі – стабільність, у Гостомелі – колапс…»
Прийом:
Штучно вибудовує шкалу: або хаос, або те, що є зараз. А Ірпінь, мовляв, тримається лише завдяки «відповідальним депутатам», себто їй і тим, хто залишився в залі.
Справжній мотив:
Створити видимість, що вона – центр здорового глузду, хоч насправді є частиною конфігурації, яка втратила підтримку громади.
4. Легалізація свого голосування на сесіях
«Ми вирішили: рада має працювати…»
Маніпуляція:
Формально – правильно. Але голосувати разом з колишніми «ворогами» – це не просто «виконання обов’язку». Це реальний перехід у табір влади, який не супроводжувався жодним публічним поясненням.
5. Виправдання через «немає дати виборів»
«Дата виборів невідома, ми маємо допрацювати…»
Нюанс:
Це правда. Але замість використати цей час для переосмислення системи, вона закликає до збереження політичного комфорту, в якому її фракція тепер почувається зручно.
Тут варто внести ремарку, бо половина фракції «Голосу» висловила недовіру Скорик-Шкарівській та вирішила чинити по закону.
6. Завершення – напад у відповідь
«Прошу юристів з іменем пояснити, коли ми стали «ворогами»?»
Техніка:
Михайлина атакує формулювання юристів, граючи роль ображеної представниці «законної ради». Це перехоплення ініціативи, щоб перетворити критиків на нібито «радикалів».
