Оптимальним варіантом за експорту великої рогатої худоби є кооперування 2-5 господарств для спільної її реалізації. У такому випадку вже є реальні шанси на участь у великих контрактах (10-20 тис. голів на рік) із кращими умовами.
Про це в своїй колонці на Аgrotimes пише керівник напряму тваринництва групи компаній «Агрейн» Олександр Буднік.
За його словами, нині найпростіший шлях збуту ‒ продаж худоби безпосередньо з ферми клієнтам, які займаються експортом.
«Виконати контракт на постачання 11-20 тис. голів на рік практично нереально, навіть якщо брати до уваги загальне поголів’я в країні. А одноразовий контракт на 1-2 тис. голів, найімовірніше, не забезпечить вигідної ціни, яку можна було б отримати за прямого контракту», ‒ пояснює Олександр Буднік.
З точки зору логістики живу ВРХ найзручніше експортувати до Молдови, Румунії та Польщі: саме ці країни виявляють найбільшу зацікавленість у співпраці. Втім, існує серйозне обмеження: ветеринарне законодавство країн Євросоюзу наразі не дозволяє ввезення живої худоби з України, що суттєво обмежує прямий експорт, наголошує експерт.
А внутрішні ціни Молдови майже не відрізняються від українських, тому з фінансової точки зору сьогодні експорт туди непривабливий.
«Якщо враховувати інші логістичні маршрути, найдоцільнішим стає морський транспорт. У такому форматі експорт до Лівану, Лівії та Єгипту залишається, на жаль, єдиним стабільним і доступним експортним вікном для живої ВРХ з України», ‒ резюмує Олександр Буднік.
Як повідомлялося, протягом І півріччя виторг від експорту живої ВРХ зріс у 2,4 раза.
