Перехворіла на інфекційний бронхіт птиця стає стійкою до штаму, що спричинив захворювання. Тривалість імунітету після хвороби ‒ 5-6 місяців, пише журнал «Наше птахівництво».
Установлено, що материнські антитіла не мають великого значення в захисті від інфекційного бронхіту курей, тому в переважній більшості птахогосподарств курчат вакцинують у добовому віці інтраназально чи спрей-методом.
Для створення тривалого і напруженого імунітету проти інфекційного бронхіту в курей-несучок вдаються до комплексної вакцинації: 3-4 рази живою вакциною у 1-14-тижневому віці, а потім інактивованою у 14-18-тижневому. Після введення живої вакцини антитіла в ІФА виявляють через 2 тижні. Останнє збігається з появою вірусонейтралізаційних антитіл, які виявляють у рН, і антигемаглютинінів, що виявляють методом РЗГА.
Однак за інфекційного бронхіту більше важить локальний імунітет на рівні слизових оболонок респіраторного, репродуктивного, травного каналів і очей. Цей локальний захист пов’язаний із продукуванням слизовими оболонками секреторних антитіл, а також із розвитком клітинного імунітету, зумовленого Т-клітинами.
Спрей-вакцинацію проти інфекційного бронхіту здійснюють тільки великою краплею за відсутності в стаді респіраторного мікоплазмозу, реовірусної інфекції й інших імуносупресивних захворювань (інфекційний бурсит, хвороба Марека) та за задовільного мікроклімату. В іншому разі краще застосувати метод випоювання.
Як альтернативу спрей-вакцинації можна застосовувати інтраокулярне введення.
Більшість комерційних вакцин проти інфекційного бронхіту виготовляється з низькопатогенного штаму Н-120 (HUYBEN 120) вірусу інфекційного бронхіту. Живі вірус-вакцини застосовують обережно, бо вони можуть спровокувати секундарні інфекції, як-от респіраторний мікоплазмоз або колісептицемія.
Як повідомлялося, у дорослих курей інфекційний бронхіт може протікати без симптомів.
