Для хворих на везикулярний стоматит корів практикують місцеву та симптоматичну терапію. Для цього використовують зв’язувальні, антимікробні, протизапальні препарати, а в разі маститу ‒ антибіотики.
Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.
Хворим тваринам призначають дієтичну годівлю й організують часте напування.
Перехворіла худоба набуває типоспецифічного імунітету тільки проти одного серотипу вірусу строком на 2-12 місяців.
Специфічної профілактики хвороби не розроблено.
Щодо неспецифічної профілактики, то потрібно виконувати основні ветеринарно-санітарні заходи, щоб запобігти занесенню збудника вірусу в благополучні господарства.
У разі виникнення везикулярного стоматиту тваринницьке господарство оголошують неблагополучним і запроваджують у ньому карантин. Забороняється вивезення та ввезення, продаж і перегрупування тварин.
Хворих корів ізолюють і лікують. За умовно здоровими встановлюють клінічний нагляд, поліпшують умови утримання й годівлі.
На території і в приміщеннях вдаються до дезінфекції й дезінсекції. Гній знезаражують біотермічно. Для дезінфекції застосовують 0,5%-ві розчини четвертино-амонійних або гуанідинових сполук, 3%-й розчин формальдегіду, 2%-й розчин натру їдкого чи розчин хлорного вапна з умістом активного хлору 3%.
Обмеження з господарства знімають після видужання останньої хворої тварини.
Раніше ми писали, за яких умов ВРХ швидко одужує після везикулярного стоматиту.
