Хвіст у свиней легко травмується: на нього можуть випадково наступити інші тварини чи робітники, він може ущемитись щілинами підлоги, потрапити у шпарину загорожі тощо. Під час суперечок між свинями саме хвіст стає рішучим аргументом.
Навіть у свиней з укороченими хвостами за порушень умов утримання трапляються випадки травмування та відкушування хвостів. Різниця у тому, що довгі хвости травмуються навіть за ідеальних технологічних умов та створюють при цьому певні проблеми, пише журнал The Ukrainian Farmer.
А навіть кілька подряпин, що супроводжуються незначною кровотечею, ваблять свиней незвичним смаком і запахом. Ситуація значно ускладнюється, якщо у раціоні бракує білка чи мінеральних солей: тоді свині змушені задовольняти свої потреби канібалізмом, відгризаючи хвіст або вуха, рідше ‒ шкіру на боках. Розгризені рани забруднюються фекальними масами, інфікуються, погано загоюються.
Током крові та спинномозковим каналом інфекція потрапляє у загальний кровообіг, може спричинити тяжкі септичні процеси й загибель тварин. До того ж такі травми складно лікувати: постраждалих тварин насамперед треба ізолювати, після чого обробити пошкодження антисептиками та застосувати антибіотикотерапію. А сучасні свинокомплекси не розраховані на таке марнування корисної площі приміщення. Тому вкоротити хвоста свиням значно легше й дешевше.
Процедуру проводять у першу-другу добу життя поросяти, поєднуючи з іншими обов’язковими, як-от введення залізовмісних препаратів, оброблення пуповини. На цей час у родильному приміщенні ще зберігається низький рівень бактеріальної забрудненості, у поросят ‒ доволі високий рівень відновлення й низький больовий поріг, є можливість приділяти їм багато уваги, тому ризик ускладнень практично відсутній.