Притулок для тварин “Сіріус” у селі Федорівка, Київська область — один з найбільших в Європі. Тут проживає понад 3200 тварин, серед яких не лише собаки й коти, а й птахи, їжаки, вівці. Багато з них — евакуйовані з фронту, поранені або покинуті
Про це повідомляє інформаційний портал “Легендарний Київ” із покликанням на “УП. Життя” .
Утім, нещодавно у соцмережах з’явилася хвиля звинувачень керівництва “Сіріуса” у жорстокому поводженні з тваринами, а саме – у неналежних умовах утримання.
У березні користувачі соцмереж почали публікувати фото худих собак у вольєрах, заявляючи про нелюдські умови. Волонтери вимагали прозорості фінансування та медичної звітності. Проте керівництво “Сіріусу” пояснило: більшість таких кадрів — зроблені під час лікування або одразу після евакуації тварин із прифронтових територій.
Це можна виривати з контексту і використовувати для хейту
— кажуть у притулку.
Керівниця та засновниця притулку Олександра Мезінова також сказала, що після скандалу тваринам в “Сіріусі” стали допомагати ще менше, ніж раніше, а “хейт” дискредитує роботу команди.
Як живе “Сіріус” сьогодні: головні виклики
- Понад 3200 тварин — собаки, коти, птахи
- 985 вольєрів, багато з яких потребують ремонту
- Лише 18 працівників на весь притулок
- Системний дефіцит фінансування
- Брак ветеринарів та медичної підтримки
- Нестача місць для вигулу і стаціонарного лікування
Найбільше “хвостиків” приїхали до “Сіріуса” після деокупації Київщини
До повномасштабної війни притулок намагався приймати стільки тварин, скільки може прилаштувати. Але після 24 лютого 2022 року все змінилося – кількість “хвостиків” зросла у рази.
Також у “Сіріусі” живе 157 котиків
Одразу після деокупації Київщини на “Сіріус” посипалася допомога. Волонтери, фонди, міжнародні організації почали привозити корми й ліки, допомагали у прилаштуванні тварин.
Багато вихованців тоді знайшли нові домівки, але одночасно “Сіріус” почав приймати десятки тварин, постраждалих від війни. За словами засновниці притулку Олександри, дехто з них досі не знайшов домівки.
В середньому собаки живуть по троє, але в деяких вольєрах – уп’ятьох
Побачивши гостей, собаки стрибають, здіймаються на задні лапи й спираються передніми на сітку, радісно підтискають вуха та махають хвостом. Ті, хто неохоче знайомляться з новими людьми, все одно відповідають своїм “гав”.
Є ті, хто тут уже 15 років, а когось нещодавно вивезли з-під обстрілів. Наприклад, собаки Кнопочка й Біляшик.
Це активна Кнопочка, і вона шукає дім
Кнопочка активна, підбігає до відвідувачів і радіє, а Біляшик тихий: тільки обережно визирає з буди.
Притулок, у якому раніше жила ця пара, розбомбили. Тоді багато тварин загинули, але їм пощастило вижити.
А це спокійний Біляшик
Олександра розповідає і про долю минулих вихованців. Особливо їй запам’яталася історія двох алабаїв – Умки та її братика з-під Бучі.
Собак залишив господар, і вони охороняли місцеве підприємство. Коли росіяни окупували територію, почали знущатися з тварин – били шокерами, обпікали тіло, стріляли. Брата Умки застрелили, а вона впала в канаву і врятувалася.
– Умка дуже довго пролежала там. Все, що було в канаві – вода, яку вона пила. Собаку випадково знайшов один робітник підприємства, коли повернувся туди. Він одразу почав шукати допомогу, але ніхто не приймав Умку. Ми відгукнулися й забрали її.
Умку довго лікували: витягали з її тіла кулі, огортали турботою. Собака почувалася краще, але травми виявилися важкими.
– Вона ще рік пожила. Але це була дуже добра собака. Вона дуже любила людей навіть після всього, що пережила.
Багатьох тварин у притулок привезли травмованими із прифронтових територій
Керівниця притулку пригадує і випадок із хепі-ендом – історію собаки Кума. Команда “Сіріуса” побачила пса під час поїздки до 72-ї бригади.
– Ми поїхали до військових з подарунками. Забирали інших собак і запропонували забрати Кума. Але військові не хотіли його віддавати. Це чудовий пес – вони його вдягали, годували, дуже любили.
Коли ж бригаду перекинули далі, бійці не могли залишати Кума біля себе. Тоді волонтерка поїхала до військових і забрала Кума з собою. Зараз пес живе у новій родині.
Окрім чотирилапих, у притулку є птахи
18 працівників на майже 3200 тварин. Як виживає притулок
У “Сіріусі” є 985 вольєрів. На фото – старі вольєри
Ось корпоративні вольєри, відносно нові
На території “Сіріуса” 985 вольєрів вишикувались у кілька довгих рядів. Більшість із них – старенькі деревʼяні, але є й новіші “корпоративні вольєри”, збудовані на кошти донорів.
В одному з вольєрів несподівано можна побачити павичів, але переважно там живуть собаки. Хтось мешкає в парі, хтось утрьох, або й у тісному гурті – по пʼятеро.
Зона для занять із собаками
Більшість чотирилапих мають доглянутий вигляд, у кожному вольєрі є свіжа вода. На вулиці є “зона для занять” (щось на кшталт майданчика для собак) та зона для вигулу, але зовсім невелика – як 5 вольєрів.
Поруч із рядами вольєрів стоїть невеликий будинок для котів. Їх тут розселяють за характерами: окремо спокійних, окремо активних. Коти з інфекційними хворобами перебувають у клітках у коридорі, ізольовані від інших.
Котики живуть у кімнатах в окремому будинку
На окремих ділянках притулку ще триває будівництво – там зводять нові місця для проживання тварин.
На понад 3000 тварин є лише 18 штатних працівників, тому вигуляти всіх вдається не кожного дня, каже Олександра Мезінова.
Через велику кількість тварин і маленький штат “Сіріус” постійно потребує допомоги волонтерів
Допомагають притулку волонтери, які щовихідних приїздять до тварин, вигулюють, годують, беруть їх під опіку.
– Хтось прибирає, хтось наливає воду, хтось вигулює. Найперше приходять до малюків і хворих. Але, на жаль, вигуляти всіх 3000 за день фізично неможливо. Ні людей, ні місця не вистачає.
Собакам варять каші, та потреби у кормі є завжди
Олександра каже, що притулок звертався до місцевої громади з проханням надати додаткову територію притулкові, однак невідомо, чи це питання розглядатимуть.
Її ж рутина на місці складається з того, щоб оглянути всіх тварин, перевірити, чи ніхто не захворів, чи не посварився. Жінка каже, що робить це кожного дня.
– Субота і неділя – це час, коли приходить багато людей і собаки нервують, тому можуть одне одного кусати, і за цим треба стежити.
Як у “Сіріусі” лікують тварин
У “Сіріус” привозять, зокрема, хворих та травмованих тварин із прифронтових територій
Медицина у “Сіріусі” – ще один складний і дорогий фронт робіт. Поруч із сотнями здорових тварин живуть ті, хто має хронічні захворювання, пухлини, вікові хвороби чи наслідки воєнних травм.
Коли ми йдемо “котячою територією”, на тумбочках бачимо шприци, ліки, краплі. Деякі котики сидять окремо – їх ізолювали через недуги. За словами Мезінової, часто тварини потрапляють до неї уже хворими, особливо з-під обстрілів.
Раз на місяць до притулку приїжджають лікарі, але бракує штатного ветеринара
Усі тварини в “Сіріусі” вакциновані, а у віці від 6-7 місяців – стерилізовані.
Відомості про медичні процедури кожного вихованця поки що записують у журнал, але керівниця обіцяє завершити процес чипування та електронної реєстрації тварин.
Притулок співпрацює з п’ятьма клініками – частина з них у Києві, а частина в області. Борги перед ними вже давно стали системними. Минулого року “Сіріус” заборгував близько мільйона гривень.
Олександра стверджує: причина в тому, що допомога була потрібна негайно, а грошей не було.
– Було дуже багато тваринок із зони бойових дій, багато стареньких по 15-16 років. У багатьох – онкологія. Часто потрібні операції, хірургічне втручання. Котики хворіють на хронічні інфекції, їх постійно доводиться лікувати.
До речі, це одна з котячих кімнат
За словами Олександри, притулок раз-два на місяць відвідують ветеринари, адже він співпрацює з комунальним підприємством із Києва. Є й постійний зв’язок із ветлікаркою з Димера.
– Ми постійно щось лікуємо: то пухлина, то хтось погризся, то профілактика за рекомендаціями лікарів. Першу допомогу тваринам ми можемо надати самі. У нас велика аптечка, дорогі ліки.
А ось ще пухнастики, які шукають нових господарів
Проте невідкладної допомоги недостатньо, а у штаті досі немає свого ветеринара. Найбільше не вистачає хірурга. Олександра каже, що намагається знайти штатного лікаря та добудувати стаціонар.
У “Сіріусі” будується стаціонар, але досі немає штатного ветеринара
Нове приміщення дозволить швидше допомагати тваринам і не возити їх за десятки кілометрів, а лікувати на місці. Та основна проблема, за словами Мезінової, – у нестачі фінансування.
Поки що більшість коштів надходить від приватних донорів і КМДА. Минулого року місто дало “Сіріусу” 2 млн 100 тисяч гривень.
Та Олександра стверджує, що цього вистачає тільки на місяць життя притулку, не враховуючи зарплати для працівників, вартість ремонтів, будівництва чи медикаментів.
До того ж після критики у соцмережах притулок втратив ключових спонсорів.
Стаціонар у процесі будівництва
– Хейтери написали спонсорам, щоб ті з нами не працювали. Не всі готові приїхати і подивитися, як є насправді. І від цього постраждали тварини. Нам зірвали роботу, бо я постійно ходила з комісіями. Я не могла займатися притулком взагалі. Як можна працювати, коли зранку одна перевірка, а потім поліція до 11-ї вечора, яка прочісує та фільмує все?
Я кажу всім, що якщо щось не так – підійдіть та скажіть. Але люди не кажуть. Наприклад, виклали, що у нас протікає дах. Я знаю, що це наш дах, але не знаю, де саме дірка. Якби хотіли допомогти – підійшли б і сказали: “Ось тут тече, треба полагодити”.
Як допомогти “Сіріусу” просто зараз
- Стати волонтером — вигулювати, прибирати, допомагати з годуванням.
- Допомогти фінансово — кошти потрібні на корм, ліки, будівництво.
- Взяти тварину з притулку — дати новий дім одному з пухнастиків.
- Поширити інформацію — розповісти про потреби притулку у соцмережах.
Контакти для допомоги:
- sirius.org.ua
- Київська область, село Федорівка
- Підтримати фінансово: банківські реквізити доступні на сайті
Нагадаємо, що жертвою російської атаки стала сліпа козуля, що мешкала у притулку на Київщині.