Виробництво і біометану, й електроенергії в Україні має перспективи. Оптимальний вибір залежить від сировини й логістики. А поки конкретних державних програм підтримки розвитку біоенергетики немає, виробники орієнтуються на ринкові умови й експортні можливості.
Про це в інтерв’ю журналу «Наше птахівництво» » розповів Георгій Гелетуха, голова правління громадської спілки «Біоенергетична асоціація України».
«Біогазові установки ‒ завжди перший етап виробництва біометану, ‒ зазначив він. ‒Спочатку отримують біогаз, який складається приблизно з 55% метану і 45% CO₂. Якщо його очистити та підвищити вміст метану до 97-98%, отримуємо біометан, який можна закачувати в газову мережу чи транспортувати зрідженим».
Проте біогаз можна використовувати не лише для виробництва біометану, а й для генерації електроенергії. Це особливо вигідно в умовах підвищення цін на електрику.
«Якщо з’ясовувати, що вигідніше ‒ біометан чи електроенергія, то обидва варіанти мають свої переваги, і вибір залежить від типу сировини й віддаленості установки від газових мереж», ‒ зауважив Георгій Гелетуха.
Якщо біогаз отримують із відходів (курячий послід, гноївка, солома, стебла кукурудзи), то біометан має високу цінність і продається дорожче.
У разі використання продуктів, котрі не є відходами (жом цукрового буряку, силос кукурудзи), ціна біометану буде трохи вищою за природний газ. У цьому випадку вигідніше виробляти електроенергію, радить експерт.
«Якщо підприємство розташовано далеко від газопроводу, транспортування біометану може бути невигідним, ‒ підкреслив Георгій Гелетуха. ‒ Тоді ліпше використовувати біогаз для генерації електроенергії».
Як повідомлялося, «Терезине» цьогоріч планує запустити біогазові установки.
