Кабінет Міністрів України вніс зміни до власної постанови №413, ухваленої 2022 року, про затвердження порядку тримання військовополонених. Про це повідомив 21 березня в Telegram представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Зокрема, уряд надав координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими право погоджувати питання стосовно передання полонених державі, яка є учасницею Женевської конвенції, за умови, що така держава має намір і змогу застосувати положення цієї конвенції. Деталей щодо цих змін не повідомляють, але ймовірність передання військовополонених Україна обговорює з Південною Кореєю (ідеться про військовослужбовців із КНДР, які потрапили в полон до українських захисників).
Військовополоненим надали право особисто або через довірену особу звертатися до координаційного штабу із клопотанням, заявою або скаргою щодо умов їх тримання в таборі для військовополонених.
Зміни до постанови передбачають також можливість залучення до виконання робіт військовополонених, яких утримують у колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього й максимального рівня безпеки, а також слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України тощо.
Контекст
Влада України не озвучує точної кількості взятих у полон російських військових. У розвідці України заявляли наприкінці лютого 2023 року, що РФ утримує більшу кількість полонених, ніж Україна – окупантів, зокрема через те, що приблизно 40% захоплених росіянами українців – цивільні люди.
29 травня 2024 року стало відомо, що в Україні відкрили третій табір для російських військовополонених.
Пізніше, коли почалася операція ЗСУ в Курській області РФ, російських полонених стало більше.
У Мін’юсті України повідомляли, що на місяць Україна витрачає на утримання одного російського військовополоненого приблизно 10 тис. грн – “з урахуванням забезпечення табору, із податками, зарплатами, комунальними витратами”.